Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На те й щука в морі, щоб карась не дрімав.
- На тобі, небоже, що мені негоже.
- На чужий коровай рот не поривай.
- На чужий роток не настилай платок.
- Набито, як оселедців в бочці.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Спить, як після маківки.
- Співає, як жаба на кладці.
- Співає, як жайворонок.
- Співає, як муха в глечику.
- Співає, як півень на току.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди, зауважу, люблять думки, які не змушують думати.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди, майже завжди самотні.
Френк Херберт - Люди, осипані дарами щастя, схожі на перевантажені кораблі, яким більше інших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Люди, які вкушають занадто багато радості, неминуче тупіють.
Оноре де Бальзак - Люди, які дбають тільки про своє власне щастя, цілковито нікчемні.
Джордж Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо ДАІІ не розібралося в автокатастрофі, значить, її спричинили професіонали.
Юрій РИБНИКОВ - Гумористична передача нардепів: "Ми робимо все для того, щоб народу жилося краще" В історії народу не стільки білих, скільки кривавих плям.
Юрій РИБНИКОВ - Свобода вибору: раб обирає рабовласника.
Юрій РИБНИКОВ - Незаслужені блага теж потрібно заслужити.
Юрій РИБНИКОВ - Часи змінюються: хто був нічим, той став бізнесменом.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "На вічну пам'ять Котляревському", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|