Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Слиною пожежу не загасиш. (вірм.)
- Сорок разів віслюк побував у Єрусалимі, та так і залишився віслюком. (вірм.)
- Тигр і олень однією дорогою не ходять. (вірм.)
- Чого чоловік не має, того він і хоче. (вірм.)
- Що мені від того, що в Багдаді хурми багато? (вірм.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гола, як мата; гостра, як бритва.
- Гола, як терменський ліс, де чоловіків бере біс.
- Голе, аж ребра світяться.
- Голий, як бич, а гострий, як меч.
- Голий, як долоня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мислю, отже, сміюся.
Джон Полос. - Мистецтво аналізу полягає в умінні грати на розмаїтості можливих прочитань партитури, яку записує мовлення в регістрах мови.
Жан Лакан. - Мистецтво афоризму полягає не стільки в передаванні якоїсь оригінальної чи глибокої ідеї, скільки в умінні кількома словами передати доступну й корисну думку.
Семюель Джонсон. - Мистецтво бути мудрим полягає в умінні знати, на що не варто зважати.
Вільям Джеймс. - Мистецтво вимагає жертв. Краще б вимагало талантів!
Анатолій Анисенко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У мистецтва теж нерідко вимагають жертв.
Микола ПАСЬКО - У моєї рот, як ворота, а у Петрової воще як брама, от вони й заїхали одна одній.
Флоріан БОДНАР - У нас найбільше порушують закон ті, хто порушує справи на інших.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - У нас усі люди — брати, тому що один одного посилають до однієї матері.
Роман КРИКУН - У нашому суспільстві панує цілковите взаєморозуміння: народові не потрібна ця влада, владі не потрібний цей народ.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я не умру від смерті —
я умру від життя. Умиратиму — життя буде мерти, не маятиме стяг. Михайло Семенко "Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли. Одна вечірняя вітає їх могили, Одна вечірняя віта їх заповіт. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде... Ах, се ж душа, душа моя голодна без корму мре. Уляна КРАВЧЕНКО "Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють, А у серці чорні верби
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|