Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки одне благо — знання, і тільки одне зло — неуцтво.
СОКРАТ - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Того, хто не задумується про далекі труднощі, неодмінно чекають близькі неприємності.
КОНФУЦІЙ - Тож живіть мудро – прагніть до задоволення.
ЕПІКУР - Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- чення якої і королі, і пішаки укладаються в один ящик.
- Чепуриться для кого дружина сліпого?
- Черв’яків копав, а на змію допав.
- Через ваші вареники не можна в свою макітру заглянути.
- Через ваші вівці та в кошару не заглядати?
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
- Щипається, як рак.
- Щоб ви були такі веселі, як весна.
- Щоки пухкі, як пампушки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У трагедії ми беремо участь, комедію тільки дивимось.
Хакслі - У футбольному матчі все ускладнюється присутністю іншої команди.
Жан-Поль Сартр - У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це — геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, — це доброта.
В. Гюґо - Уміння прощати — властивість сильних. Слабкі не прощають ніколи.
Махатма Ганді - Уряди, в яких висловлюються протилежні міркування, придатні, доки царює мир.
Наполеон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не в грошах щастя. Усі знають цю істину — і ніхто в неї не вірить.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не в свої сани не сідай, а котись.
Віктор ІГНАТЕНКО - Не варто витрачати нерви на те, на що є можливість витратити гроші.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не варто намотувати на вус те, що вам вішають на вуха.
Роман КРИКУН - Не варто рватися до щастя, якщо воно не в грошах.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО
"Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Леся УКРАЇНКА
"...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні;
Дощик капає дрібнесенький,
В серце падає мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Темна ніч...", 1900 - Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна.
Леся УКРАЇНКА
"Ритми", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
