Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід - Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кому дрова, тому й тріски; кому горшки, тому й миски.
- Чий кінь, того й віз.
- Чий берег, того й риба.
- Не прав вовк, що козу зїв, — не права коза, що в ліс пішла.
– Не праве теля, що в ліс пішло, — не прав і вовк, що теля зїв. - Не наш віз, не наш кінь.
– ... Хай гуркоче, куди хоче.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Завив, як собака.
- Зав'яз, як порося в тину.
- Зав'яз, як собака в тину.
- Загибає, як риба без води.
- Загинув, як руда миша.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я не люблю цю акторку. Тільки зрозумійте мене правильно: моя нелюбов суто ПЛАТОНічна.
Герберт Бірбом Трі - Я не можу знайти пульт дистанційного керування від пульту дистанційного керування!
Steven Wrіght - Я не розбираюся в жінках і відрізняю їх від чоловіків лише по їхній статі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Я не СОКРАТ, але дещо і я не знаю.
Володимир Дубинський - Я не стверджую, що в мене є відповідь на будь-яке запитання, але я обіцяю, що в мене є запитання на будь-яку відповідь.
Дейвід Лендер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хороших письменників постійно бракує, але ніхто їх не друкує.
Віктор РАДІОНОВ - Коли чорне важко видати за біле, його спочатку видають за сіре.
Віктор РАДІОНОВ - У розвинених державах зовнішня політика диктується внутрішньою, у недорозвинених – зовнішній тиск визначає внутрішню політику.
Віктор РАДІОНОВ - Ті, хто не визнає диктату США, і ті, хто є загрозою миру в усьому світі, – одні й ті самі особи.
Віктор РАДІОНОВ - Не кожний самородок золотий.
Віктор РАДІОНОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст... Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман. А на моїм серденьку Журба та й печаль. Народна пісня Мислі мої, мислі, Докупи ся зійшли, На серденьку стали, Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться, А прийдеться молодому З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти: — Десь моя дитина на чужій стороні, да нема од неї вісти. Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Ой я в чужім краю, як на пожарині, — Ніхто мене не пригорне при лихій годині. Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|