Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.) - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Ціцерон - Жити, Луцилій, значить — боротись.
Сенека. - Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Козак оженився, наче упився.
- Козак сам не їсть, а коня накормить.
- Козак терпеливий як віл.
- Козак у дорозі, а надія в Бозі.
- Козак хороший, та нема грошей.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Козак, як голуб: куди не прилетить, там i пристане.
- Коливається, як човен.
- Колоски, наче перемиті.
- Колючий, як їжак.
- Комар, як ворон: де сяде, там і клює.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета — кращий друг оселедця.
Володимир КОЛЕЧИЦЬКИЙ - Газета — перша чернетка історії.
Пилип Грем - Газета — портативна ширма, за якою чоловік, що сидить у трамваї, ховається від жінки, що стоїть поруч.
Леонард Луїс Левінсон - Газета — природний ворог книги, як повія — природний ворог порядної жінки.
Ж. і Е. Гонкури - Газета — спосіб зробити неосвічених людей ще більш неосвіченими, а божевільних — більш божевільними.
Генрі Луїс МЕНКЕН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми так звикли до неправильного, яке вважали правильним, що тепер правильне нам видається неправильним.
Анатолій МАКСИМЕЦЬ - Мобільний телефон — як п’яниця в родині: постійно розтринькує сімейний бюджет.
Василь ТИТЕЧКО - Мова московських телеканалів — особлива: на слух завжди здається, що тебе обматюкали, навіть якщо це звичайна реклама.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Мова не про те, мова не про це. А взагалі, про що мова?
Василь ТИТЕЧКО - Молоде, зелене, ще не знає, кого легше пиляти — дуба чи липу.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
