Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не дуже будь праведним і не надто мудрим — навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир Мономах - Не йди за більшістю на зло.
Біблія. - Не кажи: "Чому це минулі дні були краще за нинішні?" — бо не від мудрості ти запитуєш про це.
Біблія, Екклезіаст, 7, 10 - Не помилитися — це вже успіх.
Хун Цзичен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лови рибку, як ловицця.
- Ложки за вухо не занесеш.
- Лучий дома горох, капуста, як на войні курка тлуста.
- Лучче з розумним два рази згубити, як з дурнем раз найти.
- Лучче з розумним у пеклі, ніж з дурним у раю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розбрелись, як вівці без пастуха.
- Розвісив вуха, як осел.
- Розговорився, як порожній млин.
- Роздувся, як ковальський міх.
- Розжалобився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хорошi менеджери не лише "роблять" грошi, але й забезпечують сенс iснування для людей.
Т.Пiтерс, Р.Уотермен - Хоч би з ким ми воювали, воюємо з буденністю.
Нікколо МАКІАВЕЛЛІ - Хоч якими б були блага, даровані вам долею, слід ще мати здібність відчувати їхню чарівність.
Мішель МОНТЕНЬ - Хочеш перевірити людину — дай їй владу.
Андре Моруа - Філософія легко тріумфує над стражданнями минулими і майбутніми; але страждання сьогодення тріумфують над філософією.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не опиняйся між двох ворогів, коли вони схрещують шпаги.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Світлячки не розганяють темряви, однак поетизують ніч.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Де мужні стискають зуби – боягузи ними цокотять.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Пройдені рубежі стають тилом.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Іди – і обрій розшириться!
Дмитро АРСЕНИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
