Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ - Я коханців щасливих впізнаю по їхніх очах: в них сіяє пломінь томний — насолод нескромний знак.
Солоній - Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розібрало чоловіка весілля, мов вовка опеньки.
- Розійдись, болячка, чиряки йдуть.
- Розірвись надвоє – скажуть, чому не начетверо.
- Розірвись надвоє – скажуть, чому не начетверо.
- Розкидаємо хлівець та нарубаймо дровець
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Повертається, як слон.
- Повзе, як їжак.
- Повзе, як черепаха.
- Повна, як качан.
- Повна, як маківка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Без вкладання у твір усього особистого досвіду ніякі вирізки й виписки не допоможуть.
Євген Євтушенко. - Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна і правдива, Мов Господа слово.
Тарас Шевченко. - Без повторень нема глибини.
Григорій Ландау. - Без помилок ще ніхто написати не зміг.
Митрофан Довгалевський. - Без праці талант — це феєрверк: на мить засліплює, а потім нічого не залишається.
Роже Мартен дю Гар.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мало того, що дурниці в голові, то вони ще й на язик лізуть.
Флоріан БОДНАР - Мало того, що дурниці в голові, то вони ще й на язик лізуть.
Флоріан БОДНАР - Мало що обходиться так дешево і цінується так дорого, як потьомкінські села.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мало, щоб добро було з кулаками, треба, щоб зло було з синяками.
Роман КРИКУН - Мамонти зникли, а бюрократи - ні. Хто ж сильніший?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО
"Поза межами можливого", 1900 - Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає;
пекло страшніше горить в нашім краю,-
чом же в нас Данта немає?
Леся УКРАЇНКА
"Де тії струни, де голос потужний...", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
