Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід. - Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших в нечесності.
Цицерон. - Чужий цьому світу той, хто не знає, що в ньому є, і не менш чужий, той, хто не відає, що в ньому відбувається.
Марк Аврелій. - Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають.
Публілій Сір - Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Злому женцеві кожний серп тупий.
- Злості повні кості.
- Злякався, аж сорочка на мені пополотніла.
- Змайстрував таке, що купи не тримається.
- Змалював дядя на себе глядя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чиряк великий, як пузир.
- Чиста, як вода.
- Чиста, як риб'яче око.
- Чиста, як сльоза.
- Чистий, як дзеркало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бізнес — це коли величезне Адріатичне море розливають у флакончики по 10 мл і успішно продають в аптеках по 3 у.о.
Олена Єрмолова - Бізнес — це комбінація війни і спорту.
Андре Моруа - Бізнес — це мистецтво витягати гроші з чужої кишені, не застосовуючи насильства.
Макс Амстердам - Бізнес — це часто щось начебто убивства улюблених дітей, щоб твої інші діти домоглися успіху.
Джон Харві-Джонс - Бізнес повинний бути не підпільним, а знаходитися під повним контролем відеокамер.
Георгій Александров
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вирушаючи на корпоративну вечірку, пам’ятаймо: нам із цими людьми ще працювати.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Висловлюючись нецензурно, я не лаюсь, а просто називаю речі своїми іменами.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Вихователька зрозуміла, що цукерки були з лікером, коли діти почали сварити владу.
Наталія ІВАНКІВ - Від «умерти від кохання» до «воскреснути від ненависті» — один крок.
Флоріан БОДНАР - Відоме гасло війни на новий лад: «Гітлер — каПутін!»
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми - Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Борис ГРІНЧЕНКО
"До праці", 1881 - Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
