Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Козак — душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє.
- Козак без коня, що воїн без пістоля.
- Козак дружбу знає: в біді коня не покидає.
- Козак журби не має, з біди не заплаче.
- Козак з біди не заплаче.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Життя, як колюча нива: не пройдеш, ніг не вколовши.
- Жінка, що торба — що покладеш, те й несе.
- Жінка, як картиночка.
- Жінки, як сороки.
- Жметься, гнеться, як кукурудзяний дідько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сміливість — це уміння скреготати зубами; це рішучість домагатися усього за будь-яку ціну, усупереч найнесприятливим обставинам.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Бездоганна людина - це та, що йде від суєти. Робити це треба рішуче.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Якщо людина розуміє, як жити в дійсній миті, у неї майже не залишиться турбот.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Замість того, щоб стомлювати себе багатьма думками, тримайся однієї, але дозволяй їй змінюватися від миті до миті.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - В усіх речах важливий кінець.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо дурнів не сіють, то як же вони проростають?
Борис СЛЮСАР - Що краще гнути – свою лінію чи спину?
Борис СЛЮСАР - Якщо не робити помилок, то на чому ж вчитимуться нащадки?
Борис СЛЮСАР - Хіба тільки казкові дурні живуть, як у казці?
Борис СЛЮСАР - Котити бочку на керівництво не варто. А якщо вона... з медом?
Борис СЛЮСАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
