Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як би він прийшов, то і борщу не треба.
- Коли б дав Бог гостя, то б і ми поживились коло гостей.
— Принесе Бог гостя, то і ми напємося.
— Дай Боже гостя в дім, то і я напюсь при нім.
— нанесе Бог гостя, то й господареві добре.
— За гостями та й нам добре.
- Неси Боже в чоботях, дамо капці (хто пізненько в дворі добувається).
- У нас хата на помості; просим брата в гості, і тут тії сидять, що добре їдять.
- Хоч заглянь у хату.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дивиться, як собака на висівки.
- Дивиться, як сова.
- Дивиться, як сто карбованців дав.
- Дивиться, як теля на нові ворота.
- Дивиться, як чорт на попа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Закохатись не важко, важко в цьому зізнатись.
Мюссе. - Кохання – це скарбниця щастя: чим більше вона дає, тим більше одержує.
Мюллер. - Кохання – дика трава, а не садова рослина.
Ньєво. - Без суперечок недовго триває кохання.
Овідій. - Те, що так важко сказати, розповість віршами любов.
Овідій.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Напевно відомо тільки те, що нічого напевно не відомо.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Політики, які не змогли подолати реакційний режим, часто приєднуються до нього, звинувачуючи народ у реакційності.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Мовчання – золото, стислість – сестра таланту, скромність – найкраща якість; до чого тільки не добалакаються демагоги, щоб усунути з дороги здібних і розумних конкурентів?!
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Слово честі політика і жінки ні до чого не зобов’язує.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Ідеї стають матеріального силою, коли спираються на моральну силу нації.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?"
"Почорніло я од крові
За вольную волю".
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Світе ясний! Світе тихий!", 1860 - А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири
Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Бували войни й військовії свари...", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
