Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
Цицерон - Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть. Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лiнивий двiчi робить, а скупий два рази платить.
- Люди жать, а ми на межi лежать.
- Нi до плуга, нi до рала — на музики боса драла.
- Ти його в плуг, а воно тобi в луг.
- Чорт чорта не заморить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван Франко "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків Щоголів "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків Щоголів "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків Щоголів "Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван Манжура "Степ", 1890
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якби люди не любили ризикувати, вони б не любили.
Стас Янковський - Якщо двоє кохають один одного, це не може закінчитися щасливо.
Ернест Хемінгуей - Якщо кохання швидко проходить, значить –його не було.
Веселін Георгієв - Якщо ти вертаєшся в дев?ять вечора замість семи, і він ще не подзвонив у поліцію, –виходить, кохання вже скінчилося.
Марлен Дитріх - Якщо ти покохав дочку мільйонера, гроші –тут не головне, найважливіше –сподобатись її батькові.
Флоріан Боднар
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дивіться на те, чи любите ви інших, а не на те – чи люблять вас інші.
Микола ГОГОЛЬ - Архітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
Микола ГОГОЛЬ - Хоч які дурні слова дурня, а іноді буває і їх достатньо, щоб розумна людина зніяковіла.
Микола ГОГОЛЬ - Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
Микола ГОГОЛЬ - У кожнім слові безодня простору.
Микола ГОГОЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО "Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім! - На здоров’я!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|