Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чужа душа – темний ліс.
- Чужі діти – чужий клопіт.
- Чужі діти швидко ростуть.
- Швидкий, як заєць.
- Швидко казка кажеться, та нешвидко діло робиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жвавий, як ведмідь за мухами.
- Жвавий, як муха в окропі.
- Жвавий, як опеньок.
- Жвавий, як рак на греблі.
- Жвавий, як риба в річці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ваш напрям думок зробив вас тим, ким ви сьогодні є. Але він не приведе вас до тієї мети, який вам хотілося б досягти.
Бодо Шефер - Ваше благополуччя залежить від ваших власних рішень.
Д. Рокфеллер - Велике мистецтво навчитися багато чому — це братися відразу за щось.
Люкк - Великий чистий прибуток — ознака нечистих справ.
Пилип Леонідов - Великі обіцянки зменшують довіру.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо чоловік довго-довго дивиться тобі в очі, можеш бути впевнена: все інше він уже оглянув.
Н. ІВАНКІВ - Ми, бандерівці, – борці за інтереси працюючих мас, а не оборонці експлуататорських кляс.
Петро Полтава - Чи знаєте ви, що... тим, хто не бачить і не бажає бачити, що коїться в країні, як живуть люди, — видніше?!
Олександр Перлюк. - Чи не викупити у Росії Чорноморський флот?!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Він так любив чиновників, що навіть лежачим поліцейським давав на чай.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І на оновленій землі
Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Тарас ШЕВЧЕНКО "І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|