Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА - ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто вміє красти, той уміє і брехеньку скласти.
- Хто вороном народився, соловейком не затьохкає.
- Хто горілку п’є, того біда б’є, хто добре попиває, того біда добиває.
- Хто з псами лягає, той із блохами встає.
- Хто кого любить, той того й чубить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пишається, як кіт на глині.
- Пишається, як корова в хомуті.
- Пишається, як кошеня в попелі.
- Пишається, як попівна в гостях.
- Пишається, як порося на орчику.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Оповідання було таким коротким, що ледь прикривало бездарність автора.
Еміль Кроткий. - Оповідання відфільтровує або просіює так звані важливі деталі і тим самим уже здійснює цензуру.
Жак Деррида. - Оприлюднити — розповісти щось кому-небудь конфіденційно.
Адріан Декурсель. - Оптимісти пишуть погано.
Поль Валері. - Оратор має вичерпати тему, а не терпіння слухачів.
Вінстон Черчилль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У наш час найлегше об’їстися рекламою делікатесів.
Олександр СУХОМЛИН - Мистецтво безсмертне. Особливо мистецтво виживання.
Олександр СУХОМЛИН - Якщо держава – це я, то кому я плачу податки?!
Олександр СУХОМЛИН - Рукописи не горять. Особливо ті, в яких багато води.
Олександр СУХОМЛИН - Чим більше у людини гріхів, тим легше їй стати віруючою.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози...
Дніпро до ніг стежиною проліг
І котить славу в сиві верболози.
Іван ДРАЧ
"Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні
Наклепи злобні і тупі докори,
Потоки божевільної брехні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ми думаєм про вас", 1962 - Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ
"Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
