Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
ЕВРІПІД - Чи не внести нам з сьогоднішнього дня нове правило у життя: завжди намагатися бути трішки добрішим, ніж це необхідно?
Румі Джалал ад-дін - Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жінка без мужа і пити (або: жити) не дужа.
- Як сорочка біла, то й жінка мила.
- Старий стару хвалить, що добрий
- борщ варить, а молодий свою гудить, що не зварить, а спаскудить.
- Того добра годинка, в кого жінка Маринка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
- Бігає, як дурний мила наївся.
- Бігає, як дурний по пеклі.
- Бігає, як заєць довгоногий.
- Бігає, як засватана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Факти – це повітря вченого.
Іван ПАВЛОВ - Філософ тільки той, який опустив до свого рівня вище і який до того ж рівня підняв нижче; той, який почуває себе рівним і братом всіх, хто живе на землі.
Карлейль - Філософи звертаються до зовнішнього і другорядного в людині — його розуму, а божевільні звертаються до самої суті людини — до її пристрасті й інстинктів. Ось чому в момент вибору людство завжди без вагань ішло за божевільними.
Олдос Хакслі - По-справжньому м'якими можуть бути тільки люди з твердим характером; у решти ж удавана м'якість – це насправді просто слабкість, яка легко перетворюється на сварливість.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Бути живою жіночою плоттю і бути жінкою – дві речі різні.
Леопольд Захер-Мазох
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто не став власником, той став власністю.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема щастя на землі, але є щасливці, які не помічають цього.
Олександр ПЕРЛЮК - Інтелігентність не можна, купити, та й навіщо вона тим, у кого є гроші? .
Олександр ПЕРЛЮК - З життя ще ніхто не пішов живим.
Олександр ПЕРЛЮК - Наша безнадійна справа — в надійних руках!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА
"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
