Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. - Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як бачились в горосі та й досі.
- Що там чувати коло вашої хати?
- Бик чи привик, телиця чи веселиться?
- А як ся кінь хамутний має? (ніби на Підляші, в якійсь Мостовій, приятелі так вітаються).
- Як ся маєте? — Посередині: як вчора, так нині.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
- Сильний, як орел.
- Сильний, як слон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Усе – в людині, усе – для людини!
Максим ГОРЬКИЙ - Усе в руках людини, тому вони в неї так часто опускаються.
Борис Крутієр - Усі люди діляться на дві категорії: одним легше помічати розходження, іншим – подібність.
Френсіс БЕКОН - Усі люди на світі не такі, як усі.
Сільвія Чіз - Усі люди поділяються на два розряди: тих, хто має звичку ділити всіх людей на два розряди й тих, хто не має такої звички.
Роберт Бенчлі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ще ніхто собі щастя не створив, забувши Рідну Матір.
Лев СИЛЕНКО - Живи для добра Вітчизни, щоб твій народ знав, що ти жив.
Лев СИЛЕНКО - Коли вороги твоєї Вітчизни або твого вірного приятеля вимагають від тебе правди, вони її недостойні.
Лев СИЛЕНКО - Найкращий спосіб обороняти свої скарби – це мудро їх збагачувати.
Лев СИЛЕНКО - Коли твоє особисте і національне “я” залежатиме від чужоземного “я”, значить, ти людина рабського “я”.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, — На хвилях серця, хвилях дум Лови його недбалий шум... Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому, На згоду з підлістю не простягає руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому. Іван ФРАНКО "Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна; Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва, Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА Персонаж драми "Лісова пісня"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|