Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бідність і багатство — слова для позначення нестатку і достатку. Хто бідує, той не багатий, хто не має потреби, той не бідний.
ДЕМОКРІТ - Благодіяння, негідно застосовані, перетворюються в злодіяння.
ЦИЦЕРОН - Бог в нас самих.
СОКРАТ - Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
Корнелій Агріппа - Брехунові потрібна гарна пам’ять.
Квінтіліан
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто не відчуває інтересу до жінок, той даремно народився, вкравши юність у своєї матері.
Тамільськe - Хто не годує малих дітей, той не матиме великих.
Франц. - Хто не знає міри, тому немає віри.
Болг. - Хто не кохає, враз забуває.
Кубинськe - Хто не працює на себе, той працюватиме на інших.
Ірланд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Старий, як собака.
- Старий, як чорт.
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Виборчий бюлетень сильніший за кулю.
Авраам Лінкольн (1809-1865) - Вівця і вовк по-різному розуміють слово «свобода», в цьому суть розбіжностей, які панують у людському суспільстві.
Авраам Лінкольн (1809-1865) - Вільне суспільство — це місце, де безпечно бути непопулярним.
Адлай Стівенсон - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
Демокріт - Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно.
Джон Актон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тому і запускають «качку», що вона завжди зуміє вийти сухою з води.
Флоріан БОДНАР - Торжество демократії: править не один, а 450! Заважаючи один одному.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тотальна брехологія починається з маленької брехні.
Юрій РИБНИКОВ - Треба два віки жити, щоб наше сучасне поле перейти.
Олександр НОВАЧЕНКО - Тримайся за своє «я» і будеш в кінці абетки.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А вже красне сонечко
Припекло, припекло, Яснощире золото Розлило, розлило. Олександр ОЛЕСЬ "А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Павло ТИЧИНА "Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, — Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло ТИЧИНА "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся — дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло ТИЧИНА "Гаї шумлять...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|