Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум робить легким будь-який спосiб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дай пирога! — Візьми вола за рога! Де ти був? — Баньки дув та надув, тай тобі приніс.
- А за чим? — Прислав вітчим! А де воно лежить? (шукає чогось). — На трапку! (а як хто не знає цього жарту і питає: На якому трапку? — На тому, що як натрапиш, то там і лежить!).
- Дорога. — Дорога до самого Бога.
- Подай кухля! — В кухля голова опухла! Дай мені води! — Іди лише до верби! — Де вода? — А там де верба!
- Подай води! — Не води — хвіст відірвеш!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Носиться, як дурень з ложкою.
- Носиться, як дурень з писаною торбою.
- Носиться, як дурень з ступою.
- Носиться, як кіт з оселедцем.
- Носиться, як кіт з салом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І на похороні Чингісхана хтось сказав: "Він був чуйний ".
Тимур Зульфікаров - Кожного цікавить те, що нікого не стосується.
NN - Кожну рушницю про усякий випадок вважай зарядженою; кожен мікрофон – включеним.
Анджей Вишневський - Копачі бруду часто необхідні для блага суспільства, за умови, що вони розуміють, коли потрібно перестати копатися в бруді.
Теодор Рузвельт - На два останніх питання не відповідаю. По третьому питанню – не знаю.
Сергій ЯСТРЖЕМБСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кохання — вічне, тому — терпи.
Олександр ПЕРЛЮК - Кохання — воно і в Африці кохання, хоча і таке, як на Канарах!
Олександр ПЕРЛЮК - Красунею жінка може і не бути, але найкращою — зобов'язана!
Олександр ПЕРЛЮК - Куди б ще повести свій народ?
Олександр ПЕРЛЮК - Куди скажуть іти за покликом серця — туди і підемо!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим
Тебе заріжуть, мов собаку,
Уб'ють обухом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці,
І із кровавої криниці
Собак напоять.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи
Садочок твій позеленить,
Твою надію оновить!
І думу вольную на волю
Не прийде випустить... Сиди
І нічогісінько не жди!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
