Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не пожне мiцної слави від будь–якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху.
Григорій СКОВОРОДА - ...найнижча посада буває людинi причиною щастя, коли до неї є природний нахил.
Григорій СКОВОРОДА - Хто спотворює і розтлiває всяку справу? – Неприродженiсть. Хто умертвляє науки i мистецтва? – Неприродженiсть... Вона всякiй посадi внутрiшня отрута і вбивця.
Григорій СКОВОРОДА - Без смаку страва, без очей погляд, без керма корабель, без толку мова, без природи справа... є те саме, що без розмiрiв будувати, без закрою шити..., а без такта танцювати...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Серцю не прикажеш.
- Болить серденько, та плакать стидненько.
- Серце не камінь.
- У любий місяць уродилась.
- Закохався, як чорт у суху вербу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Холодний, як жаба.
- Холодний, як крига.
- Холодний, як присок.
- Холодно, хоч вовків ганяй.
- Хороша парочка, як баран та ярочка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хлібно-видовищні передачі.
Андрій Книшов. - Холодний стиль — це мертва думка під виглядом багатослівності.
Феофан Прокопович. - Хотіли свободи слова? Затуляйте вуха! .
Олександр Перлюк. - Хочете, щоб вас друкували, — більше пишіть. Хочете, щоб читали, — більше читайте.
Борис Зам'ятій. - Хочеться сказати художникові: не бреши — вигадуй!
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У нас нема священних корів, зате у нас є священні шакали!
Олександр ПЕРЛЮК - Усе може бути, тільки не те, що треба.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не з нами — тому до Генпрокуратури.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не п’є з жінкою шампанського, той ризикує її втратити.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим краще політики вдягаються, тим менше вони подобаються народові.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки: Почезнуть, яко дим, дияволові діти, Воскресне правди Бог у сяєві науки. Пантелеймон КУЛІШ "До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає... Пантелеймон КУЛІШ "На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма! Борис ГРІНЧЕНКО "І молилася я, й сподівалася я...", 1883 - Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|