Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить.
Філон - Казав, що убозтво – самонавчальна філософія, бо вона словом спрямовує, а ділом спонукає.
Ксенофонт - Коли й багатьма землями володієш за життя, а вмер – трьома ліктями володітимеш.
Філістіон - Муж, що викриває, ліпший за облесника.
Філістіон - Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям.
Клімій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добрий борщик, та малий горщик.
- Добрий сусід врятує від ста бід.
- Добрі млинці у Тані, як карасики в сметані.
- Добрі смішки з чужої лемішки, а як наварили, то й самі заголосили.
- Догадавсь — та й вареники в шапку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Казала Настя, як удасться.
- Каламутна, як кисіль.
- Калинова вітка, як рідная тітка.
- Каркає, як ворон.
- Качається, як бублик, голеньке.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мені байдуже, що про мене говорять за моєю спиною, доки про мене говорять неправду.
Авраам Лінкольн. - Мені заважає писати Лев Толстой.
Oлександр Блок. - Мені зазвичай потрібно близько трьох тижнів, щоб підготувати блискучу імпровізовану промову.
Марк Твен. - Мені треба було п'ятдесят років, щоб збагнути, що я не маю письменницького таланту. Але тоді вже було пізно — до того часу я встиг стати знаменитим.
Роберт Бенчлі. - Мені тридцять років, але я вже читаю не гірше від тридцятичотирьохрічних.
Дейна Карві.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В обличчі Держави людина має таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
Юрій ЛИПА - Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.
Юрій ЛИПА - Зв’язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.
Юрій ЛИПА - Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.
Юрій ЛИПА - Тільки віра вища
І чеснота в будові
Вирве душу з грища
І правду – з крові.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
