Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розумом можна вдачу набути, вдача ж розуму не здобуває.
Демонакс - Коли думаєш, поміркуй спершу про колишнє і приклади те до нинішнього, тож усе неявне відразу виявиться.
Сократ - Як бачення над усім єством царює, так і мудрість – над усією благодаттю.
Соломон - Мудра порада ліпше багатьох рук, і мудрий ліпше дужого.
Діодор - Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не для шапки голова.
- Не до пери, — з’їдять Татари.
- Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
- Не дурний крук (ворон), щоб впустив з рук.
- Не жалій вухналя, бо підкову згубиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Нагло, як сніг на голову.
- Нагримав, як на батька.
- Надувся, як жаба на пеньку.
- Надувся, як індик.
- Надувся, як кожух на вогні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Розірвану сорочку можна швидко зашити, але брутальні слова непоправно розбивають серце дитини.
Генрі Лонгфелло - Усе моральне виховання дітей зводиться до хорошого прикладу. Живіть добре або хоч намагайтеся жити добре, і ви мірою вашого успіху в житті добре виховаєте дітей.
Лев ТОЛСТОЙ - Усі батьки хочуть, щоб їхні діти здійснили те, що не вдалося їм самим.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - ЛЮБОВ і КОХАННЯ
- Cвіт тісний: в решті-решт ми усі зустрінемося в ліжку.
Бріджіт Бардо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кому необачно гроші позичиш, тому міцного здоров’я зичиш.
Віктор РАДІОНОВ - Пращури перевертня перевертаються на тому світі.
Віктор РАДІОНОВ - Плата за свободу – невизначеність, за право вибору – відповідальність.
Віктор РАДІОНОВ - Громадянином держави повинен бути тільки той, хто в ній зацікавлений.
Віктор РАДІОНОВ - Із самозречених зубрил народжуються суворі екзаменатори.
Віктор РАДІОНОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг, І стріляли тобі Вороги у скривавлені груди... Та не вбили народ — І народ себе в серці зберіг. Віталій Коротич "Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! Василь СИМОНЕНКО "Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Василь СИМОНЕНКО "Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій шлях. Василь СИМОНЕНКО "Стільки в тебе очей...", 1966
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|