Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Гомер. - Немає нічого дурнішого за дурний сміх.
Катулл. - Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт, давньоримський історик, 58 – 117 рр. до н.е. - Немає рабства ганебнішого, ніж рабство добровільне.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сім клепок без однієї — і всіх дванадцять.
- Сім літ барана пасла, та не було ні сиру, ні масла.
- Сім літ мак не родив, та голоду не було.
- Сім літ минуло, як музика грала, а він і досі танцює.
- Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Возиться, як кіт з оселедцем.
- Волос міцний, як дріт.
- Волохатий, як ведмідь.
- Волочиться, як голодне літо.
- Волочиться, як солоний заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нема чого боятися, що вас спростують, боятися треба іншого — того, що вас не зрозуміють.
Іммануїл Кант. - Нема шедеврів, що загинули в забутті.
Оноре де Бальзак. - Немає більш певної відповіді, ніж "Я не знаю".
Володимир Брюґґен. - Немає в світі бурі, щоб огонь Могла задути вічний та правдивий.
Іван Кочерга. - Немає ґрунту біднішого, аніж вичерпана уява.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І рости, і діяти нам треба
Так, щоб аж гриміло з краю в край.
Угорі над нами неба, неба,
А кругом простори, хоч співай.
Павло Тичина - І яке воно нервове! На знак протесту проти рішення влади він, виходячи, таки грюкнув дверима... туалету власного помешкання.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Ідеал рівності для багатьох: людина людині — вовк.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ідеальний чоловік для одеситки: сліпоглухонімий капітан далекого плавання.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Їжа богів завжди буде поживою для роздумів простих смертних.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
