Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г). - Маємо працювати, да не ректи, що не можемо, і краще не кажімо, що не маємо віри. Старанно повчімося тому, що речено тут, аби ми не забували, а так діяли те щоденно. А те є для бояр так само, як і для простих огнищан.
Велесова Книга (38-А) - Муж правий, ідучи додому, не тоді, коли говорить, що йде правий. Але він правий, коли слова його і звершення збігаються.
Велесова Книга (2) - Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Худе дерево в сучки росте.
- Худий живе — як тріска пливе.
- Худий пес не сказиться — лише ситий.
- Худий, наче с хреста знятий.
- Хура сіна йому в голову заїхала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коли мороз у лютому довго тримається - зима не довго пишається.
- Лютий сухий і холодний - серпень спекотний.
- Зорі яскраві - на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.
- Ліс притих - чекай дощу.
- Багато ягід - зима буде сувора.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- До кіно треба ставитися не як до шматка життя, а як до шматка торта.
Альфред Хічкок. - До кумедного я ставлюся серйозно, коли уявляю його в кумедному вигляді.
Карл Маркс. - До питання про рівність. Всього лише проста прибиральниця, а як вона запросто заходить до будь-якого кабінету!
Валентин Чемерис. - До появи телебачення люди навіть не здогадувалися, який вигляд має головний біль.
Дороті Фільдс. - До речі, а чому ці програми названо аналітичними?. .
Владімір Вішнєвській.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лаври без терніїв недійсні.
Юрій РИБНИКОВ - Лазня тішить наші тіла, бібліотека — душі.
Юрій РИБНИКОВ - До чого не додумається філософ, домалює поет сво¬єю уявою.
Юрій РИБНИКОВ - Колектив поетів Пушкіна не замінить.
Юрій РИБНИКОВ - Феноменальний нездара: всюди пролазить.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю?
Ані живу, сиротина,
Ані умираю.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Марно вік мій...", 1865 - Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати!
Темно й на серденьку стало...
Час мені, мабуть, до хати!
Василь МОВА
"На прогулянках", 1887 - Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, —
Отруїли ясні зорі
Серденько мені.
Леся УКРАЇНКА
"Зоряне небо", 1893 - Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Леся УКРАЇНКА
"Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні...
Зіронька сяє,
Та не мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Пролісок", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
