Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Смерть а жена від Бога призначена.
- Смерть за плечима, а біді весільє.
- Смотри, мовчи, а своє роби.
- Смілий, як за плотом.
- Сонце світить, дощик крапить, чарівниця масло робить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без прочистки ліс вироджується.
- Без роси і трава не росте.
- Без хмари дощ не приходить.
- Без чорта болота не буває.
- Без шуби і валянок зимують на печі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У святого є минуле, а у грішника — майбутнє.
Оскар УАЙЛЬД - Філософія вчить нас стійко переносити нещастя інших людей.
Оскар УАЙЛЬД - Хоч як це сумно, але немає сумніву в тому, що Геній переживає красу.
Оскар УАЙЛЬД - Чужі драми завжди банальні.
Оскар УАЙЛЬД - Що таке цинік? Це людина, для якої все має ціну, і нічого — вартість.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Таке враження, що країну будують не муляри, токарі, трактористи, а шоумени, екстрасенси, масажисти. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Тільки на шкільних батьківських зборах тато Карло дізнався, що його синок дубовий. Василь ТИТЕЧКО
- Товстий гаманець не шукає рецепта, як схуднути. Віктор ІГНАТЕНКО
- У людському суспільстві левина частка чомусь майже завжди дістається шакалам. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- У нас завжди дві біди: або погані дороги, або погані машини. Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі, — В одній хвилині з'явиться тобі Твоє призначення і зміст. Юрій ЛИПА "Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть і зашумлять зеленим верховіттям. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв. Як вільно й легко жити без думок, коли нам визначено кожний крок. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки... Серця людей — неначе лід і холод, Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки. Олекса Веретенченко "Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|