Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що моє, то не наше.
- Що нам холод, коли козак молод.
- Що правда, то не гріх.
- Щоб кинути — потрібно підняти.
- Щоб сало до хліба мати, треба менше спати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обідрав, як маленьку липку.
- Обідрав, як Сидорову козу.
- Обідрався, як пеньок осмалений.
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН ЗАТІНКУ:
Частина скандалу завжди залишається в затінку, і це завжди його найкраща частина.
- ЗАКОН ЗАЧИНУ:
Якщо ви не зацікавите читача першою ж фразою, решта для нього втрачена.
- ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ:
Якщо десь щось комусь забороняють, значить, це саме десь комусь дозволяють.
Степан Балакін. - ЗАКОН ЗІГГІ:
Робіть щодня трохи більше, ніж від вас очікують усі ті, хто навколо вас, і дуже скоро кожен з них буде очікувати від вас ще більшого.
- ЗАКОН ІРЕН:
Нема доброго способу творити погані справи.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З тобою жить не можу, важко і без тебе.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Час, дитинство, і дівства утрата, і слово
Вийде з вуст – не вернеться назад на віднову.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Минуть усі часи нам.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - А над усе мине час покаяння.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Мовить, знаю, Господь: “Небо і земля
Мимо ідуть!”.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський
Назва роману, 1927 - Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця.
Іван Дніпровський
"Листи", 1927 - Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне.
Валер'ян Підмогильний
"Місто", 1928 - Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
