Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Греки-Македони, пацюки солоні.
- У Попівці хліб по копійці, а в Перекопі хліб по копі.
- У Попівці люди по копійці, а в Конотопі — по копі.
- Сосниця роскошниця: є де сісти та нічого їсти.
— Сосниця роскошниця великі вжитки: хто прийде в жупані, так піде без свитки.
- "Литвинку гарно танцюєш".
— "Треба пане, тому лихові догодити".
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Напав, як сніг на голову.
- Напився, як теля.
- Напився, як швець.
- Написав, мов курка лапою.
- Наробив, як кіт наплакав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сильно заважає бути розумним старанне прагнення здаватися таким.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Смішне завдає честі більший збиток, ніж саме безчестя.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старі дурні дурніші за молодих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старі люди так люблять давати гарні поради тому, що вони вже не можуть подавати поганих прикладів.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старість – от де справжнє пекло для жінок.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи прикрашають життя людини красиві обіцянки?
Юрій РИБНИКОВ - Чи солідно зараз дивитися у стелю, якщо всюди є телевізор?
Василь МОМОТЮК - Чи стало тепліше в людській хаті після того, як спалили Джордано Бруно?
Валентин ЧЕМЕРИC - Чи то свобода слова вже близько, чи то до виборів ще далеченько.
Олександр ПЕРЛЮК - Чи треба розділяти півкулі своїх мізків на східну та західну?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця -
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Тарас Шевченко
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
