Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Свій не свій, у горох не лізь.
– Кум не кум, сват, чи брат, — а в горох не лізь.
– Не лізь у горох, не псуй лопаток.
- Сват не сват, а мого не руш нічого.
- Свій не свій, а у город не лізь.
- Брат братом, сват сватом, — а гроші не рідня.
- Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лежить, як віл.
- Лежить, як галушка.
- Лежить, як камінь на душі.
- Лежить, як пес на стерні.
- Лепече, як з гарячки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Істина є добром інтелекту. Логіка є чеснотою інтелекту.
Георгій Кониський. - Істина є донька часу, а не авторитету.
Френсис Бекон. - Істина зазвичай лежить посередині. Найчастіше без надгробка.
Станіслав Єжи Лец. - Істина застигає на губах тих, хто помирає.
Метью Арнольд. - Істина має силу переконання, якої не мають ні помилки, ні брехня.
Анатоль Франс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим ти бідніший, тим менший твій борг перед Батьківщиною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Члени партії мають дбати про своє зростання, членкині — бути активнішими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чоловік лише тоді стає справжнім важкоатлетом, коли дружина навісить йому аліменти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чудеса героїзму в тилу творять для того, щоб не потрапити на передову.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Шакали йдуть на компроміс, коли не можуть з’їсти один одного.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Світе ясний! Світе тихий!", 1860 - А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири
Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Бували войни й військовії свари...", 1860 - ...Із того часу всі в нас поділились на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Промова на похороні Шевченка", 1861 - В характері українсько-руського народу відзначається особливо перевага особистої свободи, а в великоруськім переважає загальність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
