Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон - Належить знати, що гідно мовити, про що гідно мовчати.
Святий Василь - Коли спитали його, хто спокійно живе, відповідав: "Ті, хто не уявляють себе тими, хто зло чинить".
Сократ - Цей, зустрівши людину, яка на небо дивилась і зорі запитувала та в провалля впала, сказав: "По заслузі отримав, бо, земного не відаючи, в неба питаєш".
Геріон - Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як зустрінеш, так і проведеш.
- Як лихо — ще й біда.
- Як люди кажуть, так і я передаю.
- Як маєш добру пику, то матимеш і опіку.
- Як мама рідненька, то й голівонька гладенька.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крутить, як швець шкірою.
- Крутиться, мов на веретені.
- Крутиться, мов посолений в'юн.
- Крутиться, наче муха в окропі.
- Крутиться, наче муха в сметані.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто не дбає про коней, повинен подбати про хороший батіг.
Владислав Гжещік - Хто хоче бути вільним, той справді вільний.
Жан Жак Руссо (1712-1778), французький філософ - Хто шукає у свободі що-небудь, крім самої свободи, створений для рабства.
Алексіс де Токвіль - Цей наліво йде, той направо, але тільки блукають обидва вони однаково, хоч в напрямках різних.
Горацій, римський поет - Час спрощує всі політичні схеми.
Зигмунта Грень
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Більшість чоловіків знають свою половину, і мало хто з них — цілу.
Флоріан БОДНАР - В одних країнах закони не дають громадянам померти, а в інших — жити.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Важкий характер? А що, його зважували? Василь МОМОТЮК
- Ввічливість не так впадає в очі, як її відсутність.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Весілля відгуляли — ґулі порахували.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|