Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.
Євангеліє від св. Матвія - Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія - Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
Євангеліє від св. Матвія - Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнцi вiд взуття Його.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Життя прожити — не поле перейти.
- Жінка, яка не любить, тільки життя чоловікові губить.
- Журивсь на смітничку батіг, що хльоскать, як колись, не міг.
- З багачем сам чорт з калачем.
- З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бідний, аж синій.
- Біжить, мов з шибениці зірвався.
- Біжить, мов летить.
- Біжить, наче до хати.
- Біжить, наче з цепу зірвався.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Засоби масової інформації не менш небезпечні, ніж засоби масового знищення.
Петро Капиця. - ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЧАРЛЬЗА ЕББОТА:
Якщо вам доводиться запитувати, ви не заслуговуєте на відповідь.
Якщо вам не подобається відповідь, не треба було й запитувати.
- ЗАУВАЖЕННЯ ВЕДЕРВАКСА:
Що менш точною є інформація, то бурхливіше ми на неї реагуємо.
- Захопилася літератором. Він полонив її, як півень курку: своїм пером.
Еміль Кроткий. - Захоплива історія майже ніколи не буває правдивою.
Семюель Джонсон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ - Я постаршав ще на одну істину.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ - Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ - Ми мусили співати, щоб вороги не чули, як стогне і плаче решта нашого народу.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ - Українська гласність: гомоніть, гомоніть собі, воно мені не заважає.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу
Гілкою чорних акацій.
Віра Вовк
"Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
