Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека. - Бог в нас самих.
Платон. - Будучи при владі, не бери на посади коло себе лукавих людей, бо в чому вони грішать, за те звинуватять тебе.
Солон. - Будь сам собі другом.
Піфагор. - В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що тіло любить, теє душу губить.
- Від мене бабо відступися, і не тілько на яві, але і в сні не снися.
- Перейшов (або:звівся) на Іцкову суку.
- Блажен муж до школи не дуж, до церкви слизько, до дівчат близько.
- Хмизом, низом під вербами.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хата, мов заїзд.
- Хата, як загін.
- Хата, як квітка.
- Хата, як лялечка.
- Хата, як покришка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- За цілий тиждень жодної світової катастрофи! Навіщо ж я купую газети?
Карел Чапек. - Забагато таланту мати не можна, а забагато талантів — можна.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Заберіть дату, й ви не відрізните сьогоднішню газету від учорашньої.
Маршалл Маклюен. - Заберіть ці рядки: вони заважають читати між ними.
Михайло Генін. - Завдання журналістів якраз і полягає в тому, щоб допомагати людям прозріти, саме нині, на межі тисячоліть, коли фактів стає щораз більше, коли зростає сума суперечливих повідомлень.
Лось.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Письменник стає великим, коли на ньому починають добре заробляти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мистецтво має сенс, якщо воно правдивіше за дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Слабка сатира – це наклеп на дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо заповідей і законів не дотримуються, значить, вони гуманні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|