Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА - Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ - Життя довге, якщо воно повне… Будемо вимірювати його вчинками, а не часом.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Життя людини подібне залізу. Якщо його пускати в діло, воно стирається; якщо не вживати, його з’їдає іржа.
Катон Старший - Життя нічого не дарує без тяжких трудів і хвилювань.
ГОРАЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чоловіка й жінку не розділить нитка: хто почне ділити — буде, мов пес, вити. (турецьке)
- Чорна землиця, та з неї росте біла пшениця. (іспанське)
- Скрипучий віз далеко їде. (іспанське)
- Йдучи помаленьку, зайдеш далеченько. (іспанське)
- Золото навіть у болоті сяє. (іспанське)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чиста, як риб'яче око.
- Чиста, як сльоза.
- Чистий, як дзеркало.
- Чистий, як крига.
- Чистий, як кришталь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дурня ніколи не турбує його власна дурість.
Гоббс - Ерудиція — пилюка, витрушена з книжки в порожній череп.
Амброс БІРС - Ех, якою чудовою комедією був би цей світ, не було б у нас у ній своєї ролі.
Дені Дідро - Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх і особистий інтерес.
НАПОЛЕОН І - Є два типи людей: ті, котрі серйозно сприймають себе, і ті, які сприймають серйозно свої зобов'язання.
Франсуа Моріак
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо скажеш людині, що вона розумна, вона вважатиме правдою всю твою іншу брехню.
Володимир ЧЕРНЯК - Ми більше знаємо, ніж розуміємо.
Володимир ЧЕРНЯК - Ми не знаємо того, в чому впевнені, і не впевнені в тому, що знаємо.
Володимир ЧЕРНЯК - Пізнання цінніше за знання.
Володимир ЧЕРНЯК - Все відносне, лише відносність абсолютна.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО "Поза межами можливого", 1900 - Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає; пекло страшніше горить в нашім краю,- чом же в нас Данта немає? Леся УКРАЇНКА "Де тії струни, де голос потужний...", 1902 - Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення: з його могили утворила доля народу пам'ятник — хай згине цар! Леся УКРАЇНКА "Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський "Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський Назва повісті, 1911
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|