Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід - Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де свої кусаються, хай чужі не мішаються.
- Нема гірше, як грамотний дурень.
- Чорна біда і по стінах скаче.
- Погано вівцям, коли вовк керує.
- Параграф — то карлючка сюди й туди, аби ти не виліз із біди.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Підкрадається, як вовк до овець.
- Підлазить, як чорт під монастир.
- Підлатався, як май грушами.
- Підробився, як той на качалках.
- Підростем, як скибка в руках.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найважливіше поняття в маркетингу — поняття бренду. Якщо ви не бренд — ви не існуєте. Хто ж ви тоді? Ви — звичайний товар.
Пилип Котлер - Народитися гордим — от найсумніше для того, хто не народився багатим.
Люк Вовенарг - Наша найбільша слава не в тім, що ми ніколи не терпіли поразки, а в тім, що ми завжди піднімалися після падіння.
Ralph Waldo Emerson - Не вміти переносити бідність ганебно; не вміти позбутися від неї працею ще ганебніше.
Перикл - Не говори: ми починали з нуля; на нулі усе може і скінчитися.
Тадеуш Гіцгер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поховайте та вставайте.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Заповіт" - Прочитайте знову тую славу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Правнуки погані!
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Раби, подножки, грязь Москви.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ "Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак "Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ "Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом. Твої слова — глибока стежка, якою часом проходить Бог. Женя Васильківська "Поет", 1959 - Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді, Коли роблять його І руками, й думками чистими. Віталій Коротич "Чисте мистецтво", 1961
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|