Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Здаватись дурнем мудрому не страшно.
Есхіл. - Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає.
Посли слов'янських племен — варягам у 862 р. - Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Господи-боже, чи мав ти гості?
- Господиня: сорок грядок — одна диня.
- Гостей три дні вітають, потім — проклинають.
- Гостинець від пана – прикмета погана.
- Гості об'їдять кості.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без чорта болота не буває.
- Без шуби і валянок зимують на печі.
- Без шуму тече глибоководна ріка.
- Берег обвалиться - вода підніметься.
- Березень вбирає в землю, серпень - у комору.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я став вільнодумцем ще до того, як навчився думати.
Джордж Бернард Шоу. - Я тільки одного разу помилився, коли гадав, що я помилився.
NN - Я тільки чую ритм. І так мені боляче од цієї краси.
Павло Тичина. - Я уникаю розмов з людиною, яка написала більше, ніж прочитала.
Семюель Джонсон. - Я хочу розсмішити людей, щоб вони серйозно поглянули на те, що коїться навколо них.
Айзек Зінгер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хотіли свободи слова? Затуляйте вуха!
Олександр ПЕРЛЮК - Хто б знав, що ти дурень, якби ти не був відомою людиною.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто без своїх ліків прийде, той без них і загине.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто був класиком — той став ніким.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто говорить, що у нас немає телебачення, той просто від нього ще не збожеволів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Чути: кру! кру!кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Богдан ЛЕПКИЙ "Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя. Умиратиму — життя буде мерти, не маятиме стяг. Михайло Семенко "Патагонія", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|