Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека - Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк - Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сороки керницю перевернули, (нема води, горівки. — Чи то проти жінок, що як вони зійдуться, то скрегочуть, як ті сороки.).
- Дай вогню! — Дай ногу загну!
- Хліб погорів! — Не журися — не будеш поїв (поїти).
- Постій! — За постій гроші платять.
- Бабусю! — Хиба я пуп гризла, що ви зовете!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пищить, як цвіркун.
- Підвів, як дурну під монастир.
- Підголив так, як без мила.
- Підкосило, як косою.
- Підкрадається, як вовк до овець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Відділ чорного гумору в журналі "Аерофлот": "Чорна скринька".
Владімір Вішнєвській. - Відкриваючи геніальні думки, ми найчастіше повторюємо народні приказки.
Аркадій Давидович. - ВІДКРИТТЯ ФРЕСКО:
Якби ви розуміли те, що робите, вам би це, напевно, давно набридло. - НАСЛІДОК ВІДКРИТТЯ ФРЕСКО:
того, що вам усе набридло, зовсім не випливає, нібито ви розумієте те, що ви робите. - Відомий письменник — той, у кого беруть і слабкі речі; видатний — той, кого за них хвалять.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим сильніше смішать правителі, тим більше хочеться плакати.
Олександр ПЕРЛЮК - Чисто конкретна демократія.
Олександр ПЕРЛЮК - Чого хоче народ? Зараз політтехнологи народові розкажуть!
Олександр ПЕРЛЮК - Чоловік має бути мовчазним, щоб жінці було про що з ним поговорити.
Олександр ПЕРЛЮК - Чорне вже не біле, воно вже біло-блакитне.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде... Ах, се ж душа, душа моя голодна без корму мре. Уляна КРАВЧЕНКО "Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють, А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк "Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|