Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший - Де немає закону, немає і злочину.
Апостол Павло, Послання до римлян, 4, 15 - Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I - Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В чужий черевик ноги не впихай.
- А він губу розкатав (тобто приготувавсь пригощатися на дурничку)
- А він знов за рибу гроші.
- А він ще й харчами перебира.
- А воно вушка нагострило (дослухається).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.
- Парубок, як з мотузка.
- Парубок, як звір.
- Парубок, як місяць молодий.
- Парубок, як сокіл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Генiя можна розпiзнати хоч би по тому, що всi тупоголовi об'єднуються в боротьбi проти нього.
Дж. Свiфт - Гідна людина не та, в якої немає недоліків, а та, в якої є чесноти.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Гідними та покликаними керувати державою вважають себе люди посереднього розуму та злиденні духом. З дивовижною енергією та впертістю вони рвуться вперед, і найзавзятіші з них досягають мети.
Ч. Аміреджибі - Гірше ніж твердість сердця може бути лише м'якість мізків.
Теодор Делавер Франклін РУЗВЕЛЬТ - Глузування часто є ознакою убогості розуму: воно приходить на допомогу, коли бракує вагомих аргументів.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Возлюбити дальнього легше, ніж ближнього, бо близькі заважають нам любити їх.
Володимир ЧЕРНЯК - Не варто вибирати із двох зол – потрібно вибирати альтернативу злу.
Володимир ЧЕРНЯК - Сила є – потрібен розум.
Володимир ЧЕРНЯК - Суди про людину не по ділах її, а по мотивах.
Володимир ЧЕРНЯК - Якщо ви – частина рішення, то у вас будуть проблеми.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Треба шукати всесвітньої правди, котра б була спільною всім національностям.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
