Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Брехливий скупого обдурить. (азерб.)
- Ведмідь на ліс розсердився, а ліс про те й не знає. (азерб.)
- Верблюд не піде від погонича, хоробрий не відмовиться від своїх слів. (азерб.)
- Викопаєш криницю глибоко — вода стоятиме високо. (азерб.)
- Відріж у свині рило, все одно свинею зостанеться. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ясний, як місяць.
- Ясний, як сонечко.
- Ясний, як сонце, білий, як глина, червоний, як рак.
- Ясно, як о дванадцятій годині ночі.
- Ясно, як у льоху під діжкою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Совість – це пам’ять суспільства, засвоєна окремою людиною.
Лев ТОЛСТОЙ - Совість – це тихий голос, який шепоче, що хтось дивиться.
Юліан Тувім - Совість була чиста, але загублена.
Віктор КОНЯХІН - Совість, продана раз, буде продана і вдруге.
Норберт Вінер - Спертися можна лише на те, що чинить опір.
Блез ПАСКАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо когось зустрічають з хлібом-сіллю, із нього будуть вибивати кредити.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо кохана хоче нову шубку, значить, це потрібно тобі.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо кохання вже минуло, значить, його ще не було.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо кохання нема, то це ще не означає, що його не буває.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо людину як слід допитати, то виявиться, що вона всім задоволена.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський Назва роману, 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|