Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ - Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР - Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Двічі літо не бува.
- Двічі на рік літо не буває.
- Двоє третього не чекають,
- Двом богам ніколи не моляться.
- Де багато господинь, там хата неметена.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стільки з того користі, як з чорта смальцю.
- Стільки зробить, як комар надзижчить.
- Стільки має, як голодний за зубами.
- Стільки правди, як у кози хвоста.
- Стільки правди, як у решеті води.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Воїни будуть воювати, а Бог дасть перемогу.
св. Жана Д’Арк - Вчинки лише тоді стають подіями, коли відповідають місії і долі.
М. Гайдеггер - Гарний політик здатний примусити людей повірити в нього; великий політик здатний примусити людей повірити в себе самих.
NN - Демократія — це дерево свободи, котре час від часу треба поливати кров’ю.
Томас Джеферсон - «Служити» — девіз тих, хто воліє командувати.
Жан Жироду
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не пий більше, ніж дозволяє тобі талант!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Манна небесна впаде, якщо шанувати небо.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Завойовник знущається з підкореного народу, а підкорений – з себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хочеш стати безсмертним – дбай про безсмертя рідного народу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ростуть мужі, коли росте загроза…
Степан ГОРЛАЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ
"Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967 - Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами.
Чий вік дочасно відлетів,
Не ставши гробом під хрестами?
Яр СЛАВУТИЧ
"Лежать скелети, без голів...", 1968 - Національна справа — це справа всього народу і справа кожного громадянина; це корінний інтерес усього нйроду і громадянства, совість кожного із нас; вона не відсуває всіх інших справ, інтересів та ідеалів, але нерозривно з ними зв'язана, і ніхто не має права мовчати, коли бачить щось неподобне, так само як ніхто не має права затуляти вуха від тривожних голосів.
Іван ДЗЮБА
"Інтернаціоналізм чи русифікація"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
