Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше за правом судити й від засудженого паплюженому бути несправедливо, ніж неправдиво судити та єством справедливості паплюженим бути.
Мосхіон - З двох причин люди від правди відступають: через острах або через сором.
Геперід - Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований.
Піфагор - Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон - Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голова голові головою голову розбив.
- Голова, як казан, а розуму ні ложки.
- Голодне око не засне глибоко.
- Голодній кумі хліб на умі.
- Голодному сироті довариться в животі (про недоварену страву).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весняна земля солодша за траву.
- Вимете помазком, а вивезе повним возом.
- Виросло лоша - кобилі поміч.
- Високе дерево вітер зламає найперше.
- Високі гори мають найглибші доли.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає такого образливого слова, яке не давалося б у прізвище людині.
Ілля ІЛЬФ - Немає такої безглуздої омани, яка б не знайшла свого захисника.
О. Гольдсміт - Неможливо ні почути, ні розповісти про муки духовного пекла.
Джордж БАЙРОН - Ненавиджу самітність — вона змушує меня тужити за юрбою.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Нерозумно ломитися у відкриті двері, коли поруч повно закритих Євген КАЩЕЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В Україні нині одна біда — позитивні зміни.
Олександр ПЕРЛЮК - Ведмедя на велосипеді бачив, шимпанзе — бачив, банкіра — не бачив.
Олександр ПЕРЛЮК - Верховна Рада мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - Ви олігархів, бандитів, фальсифікаторів не чіпайте, а то вони пожаліються Гаранту!
Олександр ПЕРЛЮК - Вирішити можна будь-яке питання, якщо вирішити, в якій валюті.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
