Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба — це одностайність відносно прекрасного і справедливого.
Платон - Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене.
Сенека - Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Козак із бідою — як риба з водою.
- Козак хороший, та нема грошей!
- Козаку, звісно, і в степу тісно.
- Козел наш має протеже, тому й капусту стереже.
- Коли б гроші — товариші знайдуться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Завзятий, як панське щеня.
- Завзятий, як перець.
- Завив, як вовк.
- Завив, як свиня в попелі.
- Завив, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга Кобилянська "Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман Минуть літа – і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стан І зникне навіть тінь краси… Memento mori! Микола Вороний "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан Лепкий "Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди: Цілуй, цілуй, цілуй її – Знов молодість не буде! Олександр Олесь "Чари ночі", 1904 - І вся краса життя й землі.
Олександр Олесь "Вона ішла… але здавалося мені…", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Українським єсть і повинно бути все, що осіло (а не кочує!) на нашій землі і що тим самим стало частиною України.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Громадська правда і громадське добро не міряються арифметичною більшістю голосів виборчих.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Світогляд, опертий на неправдах про минуле життя, мусить завжди вести своїх визнавців до помилок і катастроф в житті сучаснім.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Нації, де переважають “нейтральні”... неминуче засуджені на смерть і рабство.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Люблю народ, але не живу з “народної любові”.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся. Віяли вітри. Пройшло життя. Все змело, й нічого не збулося. Марина Приходько "Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором. Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром. Василь СТУС "Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті. Тож бери собі останній шлюб, бо не зійде на камені жито, і сухий не розів'ється дуб. Василь СТУС "Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст... Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман. А на моїм серденьку Журба та й печаль. Народна пісня Мислі мої, мислі, Докупи ся зійшли, На серденьку стали, Спатоньки не дали.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|