Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ - Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді - Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожна лисиця свій хвостик хвалить.
- Коли б свині роги, то цілий світ би виколола.
- Коли немає сили, то й світ немилий.
- Крали, брехали та й «тушками» стали.
- Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб свободою можна було володіти, її теж слід обмежити.
Бьорк - Я почуваю себе вдома в усьому світі, де є хмари, птахи і людські сльози.
Люксембург - Якщо б природа мала стільки законів, як держава, сам Господь не в змозі був би керувати нею.
Людвіг БЕРНЕ - Якщо держава – це ми, то хто тоді вони?
Флоріан БОДНАР - Якщо дружина тебе зрадила, то радій, що вона зрадила тебе, а не вітчизну.
Антон ЧЕХОВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гарні книги подовжують наше духовне життя, посе¬редні — скорочують.
Юрій РИБНИКОВ - Хто дістав папір для власної книги, той і класик.
Юрій РИБНИКОВ - Страшна помста критика: книгу письменника обійти мовчанкою.
Юрій РИБНИКОВ - Відсутність думок породжує багатослів’я.
Юрій РИБНИКОВ - Немає цензури — залишилися радянські цензори.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь, і туги напиваюсь досхочу. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі, мов здавлений у палітурках двох, лежу, ніде не читаних історій. Тодось Осьмачка "В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|