Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил - Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сто карбованців не гроші, а мужик не пан.
- Не бити гадюки, то не взяти її в руки (пан, хлібороба).
- Напився він не раз людської крови.
- Залив за шкуру сала.
- Кров не вода.
— Людська кровця не водиця, розливати не годиться. — Кров не вода, розливати шкода, — ... не вода, річками не тече.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Добрий, як перець.
- Добрий, як собака.
- Довга рука, як у попа.
- Довга, як миля козацька.
- Довгий, як жердка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- І душа має бути іноді на дієті.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І людожери рятують людей з пащі акули.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І повішені можуть гойдатися в неналежний бік.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І регалії дзенькають по-різному.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І республіками іноді керують голі королі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Розгадка феномену російських імперіалістичних війн? Принцип пружини, стиснутої в Росії, і розпрямленої за її межами.
Роман КОВАЛЬ - В українській трагедії достатньо підстав для агресивного оптимізму.
Роман КОВАЛЬ - Тільки нещасні оцінюють життя в кілограмах і літрах.
Роман КОВАЛЬ - Ненависть заперечує половинчастість – причину всіх нещасть.
Роман КОВАЛЬ - Лучче кривду чинити, ніж кривду терпіти.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|