Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вдень працювати нудно, а вночі — кусаються комарі.
- Вдень скіпку світить, а вночі тіні шукає.
- Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
- Вдоволення мiряється тiльки мiрою терпiння.
- Вдома і солома їдома.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
- Як почав орать, то в сопілку не грать.
- Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.
- Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Новини прагнуть заповнити весь відведений для них ефірний час і всю відведену для них газетну площу.
Вільям Сефайєр. - Нові погляди через старі щілини.
Георг Кристоф Ліхтенберг. - Нові правила породжують нові винятки.
Борис Крутієр. - Новомова. Джордж Оруелл.
- Норма — це те, що використовують тільки зрідка.
Вільям Сомерсет Моем.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли державі щось від нас потрібно, вона називає себе Батьківщиною.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Коли дивишся на нові ворота нинішніх господарів життя, відчуваєш себе бараном.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли із двох бід виберуть більшу — це може бути президент.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли командирів занадто багато, нема кому йти в атаку.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли людина сміється, вона добрішає, тому прохання позичити грошей варто починати з анекдота.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито, Червоною китайкою Оченьки закрито. Народна пісня Ой най мене не ховають Ні попи, ні дяки, Ой най мене поховають Молоді козаки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|