Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гірко випити, а жаль покинути.
- Погано пється — тільки у чарці не остається.
- Ні пється, ні остається.
- Коли б цього добра, та ще хоч пів ведра.
- Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу; та як не перевернемось, так і по третьому напємось.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сонний, як сова.
- Сонце усміхається, наче дівчина весною.
- Сопе, як ковальський міх.
- Сопе, як у мішку.
- Соромливий, як дівчина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Концерт на стадіоні — це мистецтво чи спорт?
А. Рубан. - Копії завжди мають перевагу над оригіналом: їх більше.
Цаль Меламед. - Коректор: людина, яка на чужих помилках не вчиться, а заробляє.
Костянтин Меліхан. - Короткий шлях — найдовший.
Бальтасар Ґрасіан. - Короткі вислови врізаються в розум людей, пускають корені, дають квіти, приносять плоди й не
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У славних органах міліції можна зустріти багато справжніх героїв нашого часу. От тільки зустрічати чомусь не хочеться.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У сучасних умовах автомобіль — не розкіш, а засіб пересування, котрий допомагає людям спізнюватись на роботу.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У хаті скраю крайніх не знайдеш.
Флоріан БОДНАР - Уми виїжджають за кордон, бо керують куми.
Віктор ІГНАТЕНКО - Успіхи влади незаперечні: хто заперечує, матиме справу з прокуратурою.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє?
Крається серце від болю, одчаю,
Як тільки долю твою нагадаю, -
Горе моє!
Микола ВОРОНИЙ
"Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА
"Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату -
Ачей, вам там покажуть
Хоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА
"Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Солонський яр", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
