Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Яка грушка, така й юшка.
- Яка пряжа, таке й полотно.
- Яка прядка, така нитка.
- Яке частування, таке дякування.
- Яке поїхало, таке повернуло.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Величається, як куций бик у череді.
- Величається, як молода на весіллі.
- Величається, як свиня в берлозі.
- Величається, як свиня в дощ.
- Величається, як чумацька воша.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина повинна бути розумною, простою, справедливою, сміливою і доброю.Паустовський.
- Людина поза суспільством – або бог, або звір.
АРИСТОТЕЛЬ - Людина походить від мавпи, яку Бог створив по своєму образу й подобі.Тимур Гагін
- Людина скоріше забуде втрату батька, ніж втрату майна.
Нікколо МАКІАВЕЛЛІ - Людина схильна зловживати всім, зокрема своїми найкращими рисами.
Теофіль Готьє
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як хочеш життя і світ пізнати,
То ворога і друга старайся придбати. Іван МАКСИМОВИЧ - В добрий час і друзі є, їх знайдеш багато,
Хоч одного у лихий спробуй відшукати. Іван МАКСИМОВИЧ - Коли білу свою честь ти встиг почорнити,
Забагато треба вод – її відбілити. Іван МАКСИМОВИЧ - Шукати досконалість найвищу – безум’я!
Іван МАКСИМОВИЧ - Беріть мене, глибини, бо вас не збагнути!
Іван МАКСИМОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не може древо ледаче давати плоду доброго.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1890 - І западе в живі серця
За правду обида, До жорстоких катів мерця Сплодиться огида. Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890 - Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Лис іде, як мокра курка,
Вовк Неситий ззаду штурка, А Медвідь веде за шнур. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|