Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА - Гріх називати загиблими людей, що втратили життя заради прекрасної мети.
Гіперід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Носиться, як баба зі ступою.
- Носиться, як дурень з писаною торбою.
- Носиться, як дурень з ступою.
- Носиться, як дурень з тесаною торбою в будень.
- Носиться, як дурень зі ступою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю.
Хмарки біжать -
Милуюся.
Милуюся - дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло Тичина
"Гаї шумлять...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скільки б нових законів не відкривала наука, природа все ж таки залишиться своєрідною криптографією, тайнописом.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Мислення без парадоксів пісне, як несолона риба.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Відгук дає письменникові відчуття, що він творить серед людей, а не в пустелі! Де нема й мінімального бажання цього відгуку, там, безперечно, пустеля!
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Найголовніше, щоб людина подолала страх, а потім вона здатна відмуштрувати й чортеня.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Література в одному схожа на виноградник: час від часу вона хворіє.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Славою щиро нехтує той, кого слава знехтувала.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Мертві вороги небезпечніші за живих: вони невразливі.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Війна – загальна примусова здача крові і духу ненависті.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Ніщо так легко не засвоюється пам’яттю, як думка, відлита в афоризм.
Володимир КАНІВЕЦЬ - І неправда є свідок.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО
"Поза межами можливого", 1900 - Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає;
пекло страшніше горить в нашім краю,-
чом же в нас Данта немає?
Леся УКРАЇНКА
"Де тії струни, де голос потужний...", 1902 - Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення:
з його могили утворила доля народу
пам'ятник — хай згине цар!
Леся УКРАЇНКА
"Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський
"Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
