Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли праве око твоє спокушає тебе, - його вибери i вiдкинь вiд себе: бо краще тобi, щоб загинув один iз членiв твоїх, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
Євангеліє від св. Матвія - I як правиця твоя спокушає тебе, - вiдiтни її i кинь вiд себе: бо краще тобi, шоб загинув один iз твоїх членiв, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
Євангеліє від св. Матвія - Не клянiться.
Євангеліє від св. Матвія - Ви чули, що сказано: "Око за око i зуб за зуб".
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас. А як чиниш ти милостиню, - хай не знатиме лiва рука твоя, шо робить правиця твоя.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Він багато робить, щоб нічого не робити.
- Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
- Він м’яко стелить, медом маже, та правди вам ніде не скаже.
- Він не чиновник, не солдат, а наш «гречаний» депутат.
- Він так чисто бреше, що не треба й віяти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
- Клює, як дятел.
- Клятий, мов собака.
- Кожушана латка, як рідная матка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Небагато умів гинуть від зношеності, головним чином вони іржавіють від невжитку.
Боуві - Небагато щирості — небезпечна річ, багато ж щирості — річ, безумовно, фатальна.
Оскар УАЙЛЬД - Невиліковна сверблячка писання опановує багатьма й укорінюється в їхніх божевільних душах.
ЮВЕНАЛ - Невиправдана гордість — не бажати бути зобов’язаним коханій людині своїм щастям.
М. Лессінг - Невігласи всесторонні.
Фелікс РАЙЧАК
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Студент вищої школи, де б він не вчився, мусить добре знати й рідномовну термінологію свого фаху.
Іван Огієнко - Студенти вищих шкіл обов?язані щорічно уряджувати врочисте „Свято рідної мови“.
Іван Огієнко - Батьки мусять завжди пам?ятати, що кожна дитина в чужомовній школі сильно наражена на винародовлення, а тому мусять поза школою створити їй усе для рідномовного виховання.
Іван Огієнко - Кожен учень чужомовної школи не повинен ховати свого національного походження й мусить публічно шанувати й боронити свою рідну мову.
Іван Огієнко - Товариства позашкільної освіти конче мусять організовувати популярні курси літературної мови для широкого громадянства.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу Воспоєм чесним собором, Серцем нелукавим. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі і неволі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала, То вона б вам, добрі люди, Всю правду сказала! Степан РУДАНСЬКИЙ "Циган з конем", 1858
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|