Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк - Чесна і безчесна людина пізнаються не лише по тому, що вони роблять, але й по тому, чого вони бажають.
ДЕМОКРІТ - Чеснота не залишиться на самоті. У неї обов’язково знайдуться сусіди.
КОНФУЦІЙ - Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Навіщо і клад, коли в сім'ї лад.
- Навіщо і клад, коли в сім'ї лад.
- Навіщо і клад, коли в сім'ї лад.
- Навпростець тільки ворони літають.
- Навпростець тільки ворони літають.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хата, як загін.
- Хата, як квітка.
- Хата, як лялечка.
- Хата, як покришка.
- Хвалить, як медом мастить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Газета, виходячи дуже швидко, цікава навіть своїми помилками; енциклопедія ж, виходячи надзвичайно повільно, не цікава навіть своїми відкриттями.
Гільберт Ґільберт Честертон. . - Газета привчає читача роздумувати про те, чого він не знає, і знати те, чого він не розуміє.
Василь Ключевський. - Газетам легше відтворювати факти дійсності, ніж вигадувати правдоподібні.
Карел Чапек. - Газетам треба чимось заповнювати порожній простір між рекламою.
Річард Р. Фальк. - Газети — аркушики друкованого тексту з передостанніми новинами. Останні ми чуємо по радіо.
Андре Соже.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це ж з якою нестямою деякі народні обранці повинні тиснути на кнопки, щоб стати мільйонерами.
Олександр ПЕРЛЮК - Це ж скільки грошей вони переказали у західіні банки, щоб нас нарешті визнали на Заході?
Олександр ПЕРЛЮК - Це не ми відхиляємось від курсу, то він од нас!
Олександр ПЕРЛЮК - Це нічого, що все відібрали, зате кожен отримав по сертифікату!
Олександр ПЕРЛЮК - Це нічого, що жінка завжди права, адже кожен має право на помилку.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Тарас ШЕВЧЕНКО "Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво. Тарас ШЕВЧЕНКО "Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами. Тарас ШЕВЧЕНКО "А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|