Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Процвітаючі негідники нестерпні.
Есхіл - Разом з одягом жінка знімає з себе сором.
Геродот - Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР - Розсудливий той, хто не засмучується тим, чого він не має, а радіє з того, що має.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тут умирає, а ногою ще дриґає.
- Лаяла, лаяла, — насилу ціле село парелаяла.
- Оттак матінко, лихії люди! як напало на мене сім перекупок, то я ледве
- відгризлася.
- Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то на силу відгризлася.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- День, неначе рік.
- Дере голову, як попова кобила.
- Дере, як лико.
- Держиться, як блоха кожуха.
- Держиться, як воша кожуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У даху мого будинку діра.
Але зате я бачу Місяць. Масахіде - У італійця в голові тільки дві думки; друга — це спагетті.
Катрін Деньов - У кожної людини є бажання, які він не розкриває іншим, і бажання, в яких він не зізнається навіть собі.
Фрoйд - У кожної людини є бажання, які він не розкриває іншим, і бажання, в яких він не зізнається навіть собі.
Фрейд - У країні сліпих одноокий чоловік — галюцинуючий ідіот.
Маршалл Маклюен
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усяк знає, як вони «заробили» свої мільйони, а прокурор — ні.
Олександр ПЕРЛЮК. - Учитися, учитися, учитися… А коли ж розуму набиратися?!
Олександр ПЕРЛЮК - Хапонув нагороду — герой!
Олександр ПЕРЛЮК - Хвилюється кервництво за своє майбуття, тому й виступає за скасування смертної кари.
Олександр ПЕРЛЮК - Хіба у нас почують тих, хто верещить нелюдським голосом?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги, Сини російської імперської істерики, Самодержавної нещадної нудьги, Всесвітнє падло і вселюдська гнусь, Здихайте у своїй зачиненій конурі! Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі Вкраїна інша й інша Русь... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник "Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ "Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб. Б. К. А я й досі на знала. М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте. Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|