Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сім літ барана пасла, та не було ні сиру, ні масла.
- Сім літ мак не родив, та голоду не було.
- Сім літ минуло, як музика грала, а він і досі танцює.
- Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
- Сім мішків гречаної вовни.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потрібний, як дірка в мішку.
- Потрібний, як коло трактора віжки.
- Потрібний, як сіль в оці.
- Потрібний, як собаці другий хвіст.
- Потрібний, як собаці п'ята нога.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- І чого тільки не вистачає чоловіку, коли його вистачає жінці?
Ігор Сиволоб - І чорт на старість у ченці пішов.
Володимир Даль - І я був настільки вірний моїм коханим, що інколи навіть сприяв їхнім зрадам.
Мішель МОНТЕНЬ - І я залишилася допізна і довше...
Майя Четвертова - Ідеаліст — це той, хто допомагає розбагатіти іншим.
Генрі Форд
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У астронома зоряна година — звичайне явище.
Юрій РИБНИКОВ - Черв’як сумніву підточує древо пізнання.
Юрій РИБНИКОВ - Невігласам легше прожити, ніж ученим: їх не переобтяжують знання.
Юрій РИБНИКОВ - Прогрес науки в тому, що старі істини вона застосовує в нових умовах.
Юрій РИБНИКОВ - Для розумного помилка — теж наука.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня... Невже і я впаду в нього і зникну безболісно, безлико, навмання? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|