Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тож живіть мудро – прагніть до задоволення.
ЕПІКУР - Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД - Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Відкрий сам очі, а ні — то я їх тобі відкрию.
Караїмське - Зібрався в путь — щасливої дороги, нехай не заважають пусті перестороги.
Караїмське - Пряма стріла летить у далину, а лук кривий лишається в руці!
Караїмське - Пилинка товченої кави — безмежно мала.
Караїмське - — Хай буде ціла твоя голова! — говорять людині в траурі.
— Хай будуть здорові друзі! — відповідає вона. Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Круглий, як обруч.
- Круглий, як яйце.
- Крутить, наче чорт греблею.
- Крутить, як циган сонцем.
- Крутить, як швець шкірою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Спілість міста бере.
А. Іванов - Спогади — це чарівне вбрання, яке від вживання не зношується.
- Спокуса — найсуворіший екзаменатор моральності.
Казімеж Хила - Спокуса — це парфуми, що вдихаєш доти, поки не захочеш мати весь флакон.
Жан Поль Бельмондо - Спокусником називають чоловіка, якому жінка не може і не хоче противитися.
Северин Барбаг
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бережливість щодо громадського майна рідко обходиться без надії заощадити з нього щонебудь на власну користь.
Володимир ДЕРЖАВИН - Лише страх перед лихом виправляє – аж ніяк не саме лихо, яке діє, радше, навпаки...
Володимир ДЕРЖАВИН - Виховання може зробити все, але робить звичайно протилежне тому, чого прагне.
Володимир ДЕРЖАВИН - Книжки завсіди розбігаються: їхні ноги це руки читачів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Щоб розуміти людей, треба вміти нічого й нікому не прощати. Якщо все зрозуміти, значить усе простить...
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже... Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь... То не купав би я в калюжі Тебе преславного. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! Тарас ШЕВЧЕНКО "Світе ясний! Світе тихий!", 1860 - А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть. І виростуть; і без сокири Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфиру, Роздавить вашого кумира, Людськії шашелі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Бували войни й військовії свари...", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|