Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА - Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ - Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пісня до правди доходить.
- То не пісня, та то правда.
- Казка — брехня, а пісня — правда.
— В пісні правда, а в казці брехня. Це не казка, а билиця.
- Нема приповідки без правди.
- Болить горло співати дармо.
— Даром співати — горло болить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Носиться, як вітер.
- Носиться, як дурень з ложкою.
- Носиться, як дурень з писаною торбою.
- Носиться, як дурень з ступою.
- Носиться, як кіт з оселедцем.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Диявол переслідує мене і вдень і вночі, тому що він дуже боїться самотності.
Франсіс Пікабіа - Для більшості людей війна означає кінець самотності.
Альбер Камю - Для дитини та художника велика радість ховатися, але катастрофа — залишитися незнайденими.
Дональд Вудс Віннікотт - Для книги, написаної з внутрішнього досвіду, тема майже байдужа. Тому, що кожна річ може слугувати для вираження ставлення людини до дійсності.
Гінзбург - Для любові не існує вчора, любов не думає про завтра.
Вона жадібно тягнеться до нинішнього дня, але цей день потрібен їй весь, необмежений, незатьмарений...
Генріх Гейне
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У літописців є найстрашніша зброя – замовчування.
Павло Загребельний - У нас всі творці: одні творять, інші витворяють.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - У принципі, фабрики й заводи можна б віддати робітникам. Але хто ж тоді на них працюватиме?
Віктор ВОВК - У психлікарні відбувся диспут на тему: “Чому ми бідні?”
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У тісному колі знайомих і дихається легко.
Віктор ВОВК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
