Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На ворога і собака бреше.
- Важкий ворог, як у себе дома та у своїм роді.
- Як ти тішишся, вороги смутяться!
– Як ти смутишся, то вороги тішаться.
- Поти не будеш ворога мати, поки його зовсім хлібом не нагодуєш.
– Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.
– Не накорми, не напій — ворога не побачиш.
– Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.
- Ворогові дай хліба і солі.
– Дай ворогові хліба і солі — хоч як скаженому псові.
– Ворога напій, накорми, ще й дорогу покажи.
– Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Подавився, як сто карбованців дав.
- Подивився, наче кислицю з'їв.
- Подивився, як шага дав.
- Подібний, як свиня на коня, тільки шерсть не така.
- Подібний, як сова на яструба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь-яка реорганізація неминуче проходить через стадію дезорганізації.
Т. Котарбінський - Будь-яка реформа, крім моральної, марна.
Томас Карлейль - Будь-який короткий виклад економічних питань сприяє виникненню хибних думок (виключаючи, можливо, цей мій вислів).
Альфред Маршал - Будь-який монарх сидить на троні лише задницею.
Мішель МОНТЕНЬ - Будь-який п'яний шкіпер покладається на провидіння. Та провидіння часом спрямовує кораблі п'яних шкіперів на скелі.
Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- До чого ж дурість різноманітна — розуму не збагнути !
Юрій РИБНИКОВ - Хто шанує старість, називає її зрілістю.
Юрій РИБНИКОВ - Пусті люди пишаються повними холодильниками.
Юрій РИБНИКОВ - Зробіть послугу — і це стане обов’язком.
Юрій РИБНИКОВ - Треба бути дуже веселим, щоб сміятися над самим собою.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись,
не можем стати до роботи
і оновити землю?
Павло ТИЧИНА
"В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий.
Дорога колосиста
Звивається, мов змій.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць!
Дні! Який це музей
Дрібниць.
Євген ПЛУЖНИК
"Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
Назва збірки памфлетів, 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
