Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Просiть - i буде вам дано, шукайте - i знайдете, стукайте - i вiдчинять вам.
Євангеліє від св. Матвія - Ходiть дорогою вузькою... Бо тiснi тi ворота, i вузька та дорога, що веде до життя, i мало таких, хто знаходить її.
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться фальшивих пророкiв, що приходять до вас ув одежi овечiй, а всерединi - хижi вовки. По їхнiх плодах ви пiзнаєте їх.
Євангеліє від св. Матвія - Не будуйте на пiску. I линула злива, i розлилися рiчки, i буря знялася й на дiм отой кинулася - i вiн упав, i великою була та руїна його.
Євангеліє від св. Матвія - ...Зостав мертвим ховати мерцiв своїх.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Спанням голоду не перебудеш.
- За їду нема встиду.
- Не ходиться до наїдок, але до покушання.
- Чим не наїсишся, тим не налижешся.
- Не тілько їди, кілько біди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зійшли літа із світу, як листя з дерева.
- Зірвався, як з кілка.
- Зітхає, як ковальський міх.
- Зітхнув тяжко та важко, як ковальський міх.
- З'їв, як за себе кинув.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мало мати хорошу ідею. Треба ще вміти її реалізувати. Рене Декарт
- Мало у бiдняка ворогiв, але ще менше у багатiя друзiв.
Мейданi - Марнославство змушує нас діяти всупереч нашим смакам набагато частіше, ніж того вимагає розум.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Масова культура – анальгетик, а не наркотик.
Станіслав ЛЕМ - Мати — єдине на землі божество, яке не знає атеїстів.
Е. Легуве
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- «Сам я хороший, а дружина в мене — змія!» — говорив удав.
Наталія ІВАНКІВ Армію безробітних поповнюють непрацюючі закони. - Бандюк бандюка бачить здалеку.
Леонід ЗАБАРА - Без юриста не розв’яжеш жодної проблеми, бо не зможеш її як слід заплутати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безправних людей багато там, де права людини — вищі за все.
Володимир ШАМША - Бо в нас найефективніший метод збагачення підлих — теревені для бідних.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
