Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах - Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр - Усю твар приведе Бог на суд.
Соломон - Шукайте царство Боже і славу Його, і те все докладеться вам.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У людей шаг скаче, а в скупого рубель плаче.
- Скупий складає, а щедрий поживає.
- Не жалій ухналя, бо підкову згубиш.
- Скупий збірає, а чорт калитку шиє.
- Тоді скупи, коли на дні, а не звершечку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Баба Варвара ночі урвала, а дня доточила.
- Бабине літо - до Петра тілько.
- Багато дива - мало млива.
- Багато диму - малий вогонь.
- Багато грому, а мало дощу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розіслали запрошення на торжество… Справедливості. Ніхто не прийшов...
Євген КАЩЕЄВ - Природа до всіх справедлива. Яка несправедливість!
Аркадій Давидович - Найрідкісніша річ, яку лише можна віднайти на землі, — це по-справжньому справедлива людина.
Джеймс Фенімор Купер - Можна бути справедливим лише будучи людинолюбним.
Люк де ВОВЕНАРГ - Щоб чинити справедливо, треба знати небагато, але щоб за усіма підставами чинити несправедливість, треба дуже ґрунтовно вивчити право.
Георг Кристоф ЛІХТЕНБЕРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо жінці не дозволяти точити ляси, точитиме зуби.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо кожен тільки за себе, то навіть Бог не в змозі подбати за всіх.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо людині нічого не треба, значить, у неї чогось не вистачає.
Роман КРИКУН - Якщо маєш прекрасний вигляд — ніхто не дивується, а лиш спохмурнів — стільки запитань!
Василь МОМОТЮК - Якщо майбутнє за нами, то це вже минуле.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
