Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
КОНФУЦІЙ - Я ніколи не буваю таким зайнятим, як в часи свого дозвілля.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів – цей шлях найшляхетніший, шлях наслід - Язик – ворог людей і друг диявола та жінок.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Як багато справ вважалося неможливими, поки вони не були здійснені.
Пліній Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кохання всі мови розуміє.
Рум. - Кохання гаряче і в лахмітті, і в розкішних шатах.
Норв. - Кохання гладеньким шляхом не ходить.
Англ. - Кохання з кожною годиною росте.
Афган. - Кохання запалюється в душі і спалює тіло.
Євр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пропало, як на собаці сало.
- Пропало, як панщина.
- Пропало, як царські гроші.
- Пропаще, як слина.
- Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Біржа — це храм новітніх язичників: їхні боги — злитки або кружки золота; їхні святі ікони — банківські квитки або державні облігації; їхні благочестиві вправи — спекуляції на підвищенні або зниженні фондів; нарешті, їхнє покаяння — ліквідація.
Н. Макаров - Біржовий курс залежить від того, кого на даний момент більше: акцій або ідіотів.
Андре Костолані - Біржовий спекулянт — людина, що вивчає майбутнє і діє до того, як воно настане.
Бернард Барух - Благополуччя будь-якого союзу тримається на шести складових китах: перша — це доля, інші п’ять — це довіра.
- Божевільний той, хто не вміючи керувати собою, хоче керувати іншими.
Побілій
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінки не вибачають чоловікам помилок – вони одразу виходять за них заміж.
Олександр ПЕРЛЮК - Красивішими за жінку можуть бути лише її ноги.
Олександр ПЕРЛЮК - Від жінки є лише один порятунок – інша жінка.
Олександр ПЕРЛЮК - Перемагає не найсильніший, а той, кому присуджено перемогу.
Олександр ПЕРЛЮК - Особливо важко зробити вибір, коли його нема.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє. Як згадаю Україну, Серденько заниє. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля - Іззивай їх, моя думо, На ріднеє поле. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі... Дивуюсь, радію, у серця питаю: "Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?" Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|