Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Повiльна постiйнiсть накопичує кiлькiсть, бiльшу вiд сподiваної.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не а шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли вiн не матиме хорошого, то звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - Воiстину, моя самотнiсть вiдкрила менi небо!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Треба і в пеклі приятеля мати.
- Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
- Треба розумом надточити, де сила не візьме.
- Треба слухати, може і справді сонце не так сходить.
- Треба ще йому сім літ свині пасти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чого посміхаєшся, як Марина в маці?
- Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.
- Чоловік гордий, як пузир водний.
- Чоловік на світі, як банька на воді.
- Чоловік, як дишло: куди поверни, туди i йде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Він вигукнув: "Бачу суцільну порожнечу!" Вони втішились: "Він нічого не помітив!"
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Він зламав собі життя. І тепер у нього їх два — різні, досить приємні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Він опинився на вершині слави.
Станіслав Єжи ЛЕЦ Під чоботом тирана. - Вірю в кінець органічного життя на землі, але ніколи — в кінець організаційного.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вірю у прогрес: винайдуть машини для читання думок, які ще не прийшли в голову.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У політиків і гумористів спільним є те, що вони доводять людей до сліз.
Віктор ІГНАТЕНКО - У світі є лише одна жінка, призначена тобі долею, і якщо її не зустрів — ти врятований.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У семи няньок сім п’ятниць на тиждень.
Борис РЕВЧУН - У стиснутому кулаці дуля, як правило, без масла.
Флоріан БОДНАР - У страху очі великі, коли у стін є вуха.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма! Борис ГРІНЧЕНКО "І молилася я, й сподівалася я...", 1883 - Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня... Василь МОВА "На прогулянці", 1884
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|