Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли спитали його, що є мудрістю, відповів: "Досвід".
Не вдавай з себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж видає себе за здорового, а справжн - Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На голові сонце, а на серці сніг.
Болг. - На дереві витривалості виростають гроші.
Япон. - На жінку дивляться — як у хаті, а на чоловіка — що в хаті.
Болг. - На жінку і злий пес не гавкне.
Груз. - На колючий терен – гостра лопата.
Болг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна, як ягідка.
- Гарний, що й не розказати.
- Гарний, як вогонь (як іскра).
- Гарний, як з клоччя батіг.
- Гарний, як комір навиворіт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград — красиве і корисне.
Максим Рильський - Хочеш бути щасливим — будь ним!
Козьма Прутков - Щасливий не вірить в чудо.
Йоганн Вольфганг Гете - Щастю людини найбільше сприяє весела вдача.
Артур Шопенгауер - Щастя — вінець відважних.
Французьке прислів’я
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скажи, скільки ти мені заплатиш, і я нікому не розкажу, хто ти.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажи, скільки у тебе грошей, і я скажу, ким тебе можуть обрати.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть мені — що маєте ви, і я скажу — що мають вони.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть мені, хто буде проводити незалежне розслідування, і я скажу, що воно покаже!
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть, що у нас робиться для народу, і я скажу, кому це потрібно.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
