Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не любить правди, як пес мила.
- Хто сам такий, то й на другого кладе знаки.
- Смола до дуба не пристане (до безвинного вина).
- Не їв редьки, не буде ригати.
- Не їж цибулі — і воняти не буде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Попав, як сліпий на стежку.
- Поперли, як Сидора по дари.
- Попікся, як дід галушками.
- Попові кропило, як шевцеві правило.
- Породиста, як свиня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Терпіння — чеснота жебраків.
Філіп Массінджер - Терпіння і лагідність жінок допомагали чоловікам зносити тиранію і несправедливість… Принижуючись перед вищестоящими, вони потім зганяли свою ганьбу на своїй родині.
Іван Єфремов - Терпіти — дарунок жінки.
Рільке - Техно — кращий доказ того, що машини можуть не лише складати музику, але й танцювати під неї.
Жанна ГОЛОНОГОВА - Ти без багатства вік протопчешся на місці, Але гірше, якщо воно є — і немає честі!
П’єр де РОНСАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Живчиком життя молодих хай буде добро загалу: полегшення долі бідніших дітей цієї землі й визволення гноблених з ярма неволі... Надихана ідеями молодь ублагородниться й особисту недолю зноситиме гідно й витривало, бо чим же вона, та журба молодої, здорової одиниці, в порівнянню з долею загалу?
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Коли люди з презирством, злобою відносяться до тебе, се знак, що в тебе є скарб, якого завидують тобі і раді б його відібрати.
Тобі байдуже те, за чим побиваються вони, а вони завидують тобі рівноваги, спокою, погоди душі...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Любов, погода, ясність думки про щастя загалу, хай у душі нашій живуть, витають, хай ведуть нас до діла...
Світло i правду здобуваймо, а через те царство боже тут, на землі, і для любих братів здобути нам треба...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Не жалуй тих, що терплять без власної вини; їх доля гне, каторга в'язнить, а вони спокій окривають... у серці...
Жаль тих, що на них почуття вини затяжіло, що в грудях носять звої змій, що терплять із власної вини...
До таких душ годі прийти з потіхою, полегшею...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Чи гріш, кинений дідові, це милостиня? Можна багато так розкинути гроша, а не принести пільги терплячим братам. Милостиня живе в душі. Милостиня — се любов, спочуття, се погляд очима матері на ціле людство, се відгадування серцем укритої нужди і віддавання їй самого себе.
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
