Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій - Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон - Ніщо без промислу не існує перед Богом. Усе бачить безсумнівно, так і прийде, роздаючи кожному спасіння.
Святий Василь - Коли побачимо безчинні речі та розлад, не покладаймо провину на Бога і не вважаймо, що без промислу є мирські сили.
Святий Василь - Рече Господь:"Усяк, хто себе підносить, упокориться, а смиренний піднесеться".
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Від краю до краю, а в середині не знаю.
- За титлу зачепивсь.
- Покой та покой, та дванадцять покоїв, та у, та три палочки вгору — от тобі ТПРУ!
- Аз — били мене раз.
- Аз — били мене раз: буки — набралися муки.
— Аз — бив дяк раз; буки — не попадай дякові вдруге в руки. — Аз, буки — бери граматику в руки. — Аз, буки глаголя, повісили Василя, і драбинку несуть, за чуприну трясуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Піп у приході, що вареник у маслі.
- Піп, як дірявий мішок.
- Пішла, як брехня по селу.
- Пішла, як горілка по животу.
- Пішла, як сучка попід тином.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Літав на крилах кохання, поки вони не згоріли на домашньому вогнищі.
Юрій Рибников - Можливо, кохання й, справді, хвороба, але, на жаль, не заразна.
Жарко Петан - Не любити жінок –злочин. Любити –покарання.
NN - Справжнє кохання схоже на привид: усі про нього говорять, але мало хто його бачив.
Франсуа де Ларошфуко - У коханні головне – несподівано з?явитися й вчасно зникнути.
Теодор Драйзер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хоч гусак свині і не товариш, а на одному столі навіть непогано уживаються.
Василь МОМОТЮК - Хто багато нагріб, того може зупинити тільки той, хто хоче нагребти ще більше.
Григорій КОРКАЧ - Хто високо сидить, тому й петля бубликом здається.
Флоріан БОДНАР - Хто грошей багато має, того й закон обминає.
Валентина БУГРІЙ - Хто краде, тому ніколи сидіти.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба! Іван ФРАНКО "На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|