Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил - Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч у попіл кусок умочу, та солодко зїм. (хоч з потом зароблю).
– Хліб у попіл умочу та зїм.
- Хоч у одній льолі, аби у любові.
- Хоч не сильна, аби двір закрасила.
- Добру ріллю ори плугом, а хліб буде. (не бійся до вбогої залицятись, аби добра).
- У свого батька і рай і мука.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старався, як мурашка.
- Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
- Старий, як ведмідь.
- Старий, як дід столітній.
- Старий, як дупло в липі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми живемо у світі, де один дурень створює багато дурнів, а один мудрий — дуже мало мудрих.
Георг Крістоф Ліхтенберг - Ми з розумінням ставимось до тих, хто не розуміє нас.
В. Лобачевський - Ми зловживаємо правом жити, якщо постійно не боремося через нього.
Бернард ШОУ - Ми знаємо, хто ми такі, але не знаємо, ким можемо бути.
Вільям ШЕКСПІР - Ми і не уявляємо собі, скільки треба розуму, щоб не видатись смішним!
Нікола Себастіан ШАМФОР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Всі шляхи ведуть до жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Вся влада належить тим, хто стверджує, що вся влада належить народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Вся наша демократія тримається на невиплачених зарплатах та пенсіях.
Олександр ПЕРЛЮК - Всього можна добитися своєю працею, якщо, звісно, мати блат.
Олександр ПЕРЛЮК - Всьому настає кінець, і цьому не буде кінця.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
