Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон - Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його - Належить синові рабом бути отцю своєму і більше, ніж справжньому рабу: бо єством син уже раб отцю, а раб – за законом.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У кожному табуні є брикливий кінь. (узбек.)
- Коли змія стає старою, жаба їздить на ній верхи. (узбек.)
- Ганявся за славою — сам знеславився. (узбек.)
- Спочатку оглянися на долину, а потім лізь на вершину. (узбек.)
- Через кульгавого осла караван не зупиниться. (узбек.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Щоки червоніють, як червоні яблука в саду.
- Щоки, як кавуни.
- Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці.
- Язик, мов лопата, строчить, як з автомата.
- Язик, що й на припоні не втримаєш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мене називають феміністкою кожен раз, коли я говорю щось таке, що не відповідає ролі домашньої постілки чи повії.
Ребекка Уест - Мене не тривожить, що я вже дідусь, погано лиш те, що я одружений на бабусі.
Гаучо Маркс - Менеджер — людина, досить розумна для того, щоб вести ваша справи, і досить мудра, щоб не мати власних.
Костянтин Душенко - Мені байдуже, що говорять за моєю спиною лише до тих пір, поки кажуть неправду.
Авраам Лінкольн - Мені було б легше примирити всю Європу, ніж декількох жінок.
Людовик XIV
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб підняти того, хто низько впав, спершу ставлять його на коліна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Чим більше турбуємося про тварин, тим вони смачніші.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - По чистій совісті кожному приємно потоптатись.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Дурневі можна дати тільки одну пораду: стати ще дурнішим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Скромно вбраний дурень здається розумнішим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля",1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|