Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Надувся, як ковальський міх.
- Назад тільки раки лазять.
- Назвався грибом – лізь у кіш.
- Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.
- На злодієві шапка горить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Твердий, як скеля.
- Твоє серце тепле, як літнє сонце.
- Твоя жінка, як повітка, а моя, як квітка.
- Темний, як ніч.
- Темно, хоч очі повиколюй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки брешуть мистецьки, тому що майже вірять, що говорять правду.
Анрі де Реньє - Жінки брешуть, чоловіки чесно говорять правду про своїх знайомих.
Жанна Голоногова - Жінки вдягаються для жінок, вражаючи уяву чоловіків.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінки вдячні за любов, чоловіка вимагають подяки.
Хенрік Каден - Жінки віддаються богу, коли диявол уже не бажає мати з ними справа.
Софі Арну
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кумир вічно живий, поки за нього вмирають.
Андрій КОВАЛЬ - Жертв було би значно менше, якби вони не брали пасивної участі у злочинах.
Андрій КОВАЛЬ - Хай “Титаник” іде на дно, але оркестр повинен грати!
Андрій КОВАЛЬ - Тільки муки совісті здатні перетворити звичайне задоволення у справжню насолоду.
Андрій КОВАЛЬ - Коли прекрасні ілюзії втілюються у життя, воно стає жахливим трилером.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - І з того козацтва,
З його старшини, На лихо Вкраїні Вродились пани. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря, Та принеси в Україну Козацькую волю! Олександр КОНИСЬКИЙ "Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму Спорудити з продажними попами Вселенськую безвиходну тюрму. Пантелеймон КУЛІШ "Слов'янська ода", 1882 - Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні. Страшніш тюрма у рідній хаті, Неволя в рідній стороні. Олександр КОНИСЬКИЙ "Я не боюсь", 1883
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|