Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА - Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Така гарна, як пані намальована.
- Така правда, як вош кашляє.
- Така правда, як на вербі груші.
- Така рідня, як чорт козі — дядько.
- Така хата тепла, що потієш, дрижачи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Закрутив носом, наче тертого хрону понюхав.
- Заливається, як соловейко на калині.
- Заливається, як сорока на гілці.
- Заливається, як циган сироваткою.
- Залишився, як на морі без весла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди, майже завжди самотні.
Френк Херберт - Люди, осипані дарами щастя, схожі на перевантажені кораблі, яким більше інших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Люди, які вкушають занадто багато радості, неминуче тупіють.
Оноре де Бальзак - Люди, які дбають тільки про своє власне щастя, цілковито нікчемні.
Джордж Бернард ШОУ - Людина – єдина тварина, що заподіює іншим біль, не маючи при цьому ніякої іншої мети.
Артур ШОПЕНГАУЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хизуватися пишне, не варто, небоже,
Думка людська здурити сама себе може.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Та як думку не може ніщо перегнати,
То й непевності мислі нічим не здолати.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Що на землі назвемо: вічне і незгасне,
Коротше од хвилини, бо воно дочасне.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Діаманти славетні не менше віншують
І верстат, на якому кристал той шліфують.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Живе світ у руїні. Гинучи, вікує...
Іван ОРНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами.
Заповідано нам жорстокий шлях
Злими коранами.
Олекса СЛІСАРЕНКО
"Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми...
Хто скаже, хто ми?
Дмитро Загул
"Наші едеми", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
