Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій. - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
Евріпід. - Краще боротися серед небагатьох хороших людей проти більшості поганих, ніж серед більшості поганих проти небагатьох хороших.
Антісфен. - Краще бути гідним заздрощів, аніж гідним співчуття.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Побожний — як жид подорожний.
- Те іде молиться, а те іде живиться (краде).
- Набожний! Якби такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. — (це про чванькуватих).
- Святий та Божий! Свічки поїв, а поночі (у темноті) сидить. — (як не по правді робить та ще і виправдується).
- Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Очі чорні, як вуглинки.
- Очі чорні, як терен.
- Очі, мов зіроньки на небі сяють.
- Очі, як вишні в росі.
- Очі, як у жаби.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли між собакою та кішкою виникає дружба, це не що інше, як союз проти кухаря.
Стефан Цвейг - Краще бути ворогом доброї людини, ніж другом поганої.
Японське прислів’я - Кращий спосіб помститися супротивнику – це не бути схожим на нього.
Марк Аврелій - Людина не може жити в самотності, їй необхідне товариство.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Могло бути і гірше. Твій ворог міг би бути твоїм другом.
Станіслав Єжи Лец
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як же заважають іти вперед ті, хто повзає на колінах!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Як позичав — то соловей, а як віддавати — то жаба задавила.
Юрій БЕРЕЗА - Як себе подаси, так тебе і з’їдять.
Віктор ІГНАТЕНКО - Як тільки зметикували на трьох, метушня припиняється.
Флоріан БОДНАР - Як тільки приставляють до скроні дуло пістолета, починає дратувати, що воно таке холодне.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1943
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|