Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чути.
- Укусивши, не залижеш (як перепрошує).
- Не мила та хворостина, що по очах била.
- Бог з вами (або: Бог з ним)!
- Простить тобі Бог!
— Бог з вами! Хай вам Бог простить.
— ... простить і заплатить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дбає, як пес за п'яту ногу.
- Два білих, а третій, як сніг.
- Двері, наче в стайні.
- Делікатний, як панський хорт.
- День, неначе рік.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що до снаги читачеві, залиш йому самому.
Людвіг Вітґенштейн. - Те, що людина працює в сатирі, вже розвінчує її як оптиміста.
Станіслав Єжи Лец. - Те, що може бути показане, не може бути сказане.
Людвіг Вітгенштейн. - Те, що можна зрозуміти, є мова.
Ганс Ґеорґ Ґадамер. - Те, що називають громадською думкою, більше заслуговує на назву "громадські почуття".
Бенджамін Дизраелі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зло людину бере, а добро наповнює.
Віктор РАДІОНОВ - Хто зник раніше: лицарі чи леді?
Віктор РАДІОНОВ - Жінки не кохають скнар, чому ж так часто з ними живуть?
Віктор РАДІОНОВ - Без порушення християнських заповідей прогрес не можливий.
Віктор РАДІОНОВ Щире побажання ворогові: в усьому і завжди керуватися християнськими заповідями. - Якшо всі дороги ведуть у Рим, то всі дороги з Рима – до Києва.
Віктор РАДІОНОВ Шкода, що терапевти від економіки не давали клятви Гіппократа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
"Є. П. Гребінці", 1841 - І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Три літа", 1845 - Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
