Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Від важкого гаманця морока без кінця.
- Від вересня вогонь і в полі і в хаті.
- Від вогню, води і злої жони — Боже борони.
- Від ворога сховаєшся, як землю вкопаєшся.
- Від дешевої рибки не побіжиш стрибки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пише, як мак сіє.
- Пишна, як калина.
- Пищить, як дідько в градовій хмарі.
- Пищить, як комар.
- Пищить, як миша.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Радуйся будь-якій статті про себе, якщо тільки вона не в жалобній рамці.
Брендан Біхан - Редактор не має права бути початківцем.
Самуїл Маршак - Репортери не вірять нічому. Це їхній символ віри.
Гай Белламі - Слово – не горобець, напаскудить – не відмиєшся.
Тамара Клейман - Слухи про хвороби серця в Бориса Миколайовича, розповсюджені іноземними кореспондентами, викликані лінгвістичними причинами.
Сергій Караганов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Немає нічого дурнішого, ніж прагнення бути найрозумнішим.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Неможливо говорити так, щоб одночасно виходило красиво, розумно і чесно.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Нерідко докопуються до істини лише для того, аби закопати її ще глибше.
Анатолій МАКСИМЕЦЬ - Нинішня ситуація показує, що будь-який кадебешник може керувати державою не згірш від будь-якої кухарки.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ні риба ні м’ясо, а щось заморське.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу? Василь СИМОНЕНКО "Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить, слід би катюгам давно зазубрить: можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж не вбить! Василь СИМОНЕНКО "Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Василь СИМОНЕНКО "Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Василь СИМОНЕНКО "Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла Од сивої печалі Козерога В глевке болото рідного села? Іван ДРАЧ "Ніж у сонці", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився. Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день. Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти. Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі! - Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|