Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мацько — зїхав хліба багацько.
- А я вже перекусив! — Як? — Та зїв окраєць хліба, дві паляниці, та решето гнилиць.
- Сего-того по макітерці, та й досить з мене.
— Того-цього півмакітри. - Кусочок за воловий носочок, та мякушки з шапку.
- Що це ти бабо ополоником їси?
— Та десь діти корець занесли.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
- Крихкий, наче скло.
- Кричить, мов на пупа.
- Кричить, мов несамовита.
- Кричить, наче в лісі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Глузування часто є ознакою убогості розуму: воно приходить на допомогу, коли бракує вагомих аргументів.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Той, хто здатен все знести, може наважитись на все.
Люк де ВОВЕНАРГ - Голові політичної партії важче задовольнити своїх друзів, ніж боротися зі своїми ворогами.
Чарлз Колтон - Головний підсумок роботи – не успіх, не гроші, а – умиротворення.
Володимир Брюгген - Головний принцип моєї зовнішньої політики — добре правління в своїй країні.
У. Гладстон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо і далі так розбудовуватимемо державу, то в ній не залишиться нічого державного.
Володимир ДУГАР - Якщо іншого шляху нема, значить, його просто не проплатили.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо існують компетентні органи, навіщо нам некомпетентні?
Олексій КАРАТЄЄВ - Якщо кожному своє, звідки ж прибуток?
Валентин ШУЛЬГА - Якщо короля грає свита, тоді зрозуміло, чому король у свити на побігеньках.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Чути: кру! кру!кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Богдан ЛЕПКИЙ "Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя. Умиратиму — життя буде мерти, не маятиме стяг. Михайло Семенко "Патагонія", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|