Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не тому він мудрий, що багато говорить. Спокійного, вільного від ненависті, кому не відомий страх — називають "мудрим".
Дхаммапада. - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Невідома біда завжди навіює більше страху.
Публілій Сір - Нема надії — значить є надія.
апостол Павло. - Немає більшого нещастя, ніж незнання границь своїх бажань.
Шан Цзюнь Шу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Соломяним слугою ніхто не доробився.
- Треба робити, то треба і їсти, (як хто погано годує слугу).
- Накорми, тоді й києм потягни.
– Зобуй, зодягни та і києм потягни.
- Не давши оброку, не бий по боку.
- Дай коневі вівса, та й жени як пса.
– ... а волови, дай полови, тай жени поволи.
– Коневі дай вівса, а волови соломи, та й їдь поволи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Він лізе, як рак.
- Він мене знає, як чоботи на своїх ногах.
- Він не любить сісти, як кобила вівса їсти.
- Він, як стовп, не гнеться.
- Вірити, як собаці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Потрібне слово в потрібному місці — ось найточніше визначення стилю.
Джонатан Свіфт. - Потрібні сотні геніїв, щоб зробити просту річ складною.
Компанія "Місrosoft". - Потрібно дуже багато слів, щоб не сказати правди.
Анна Каменська. - Потрібно небагато, щоб викликати посмішку, і достатньо посмішки, щоб усе стало можливим. Жильбер Сесброн.
- Потрібно ускладнювати, щоб у підсумку все стало простішим, а не спрощувати, щоб у підсумку все стало складнішим.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Платні лікарі і в здорового знайдуть хвороби.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Плітки, як риба, завжди мають бути свіжими.
Флоріан БОДНАР - Плоди акселерації: молоді та ранні.
Леонід ЗАБАРА - Плоди революції поділили по справедливості: кому — апельсини, а кому — Кабмін.
Володимир ШАМША - По слизькій дорозі до пекла найближче.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО
"Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ
"До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний,
Я — овечий патріот!
Думка в мене — розбудити
І з неволі слобонити
Весь овечий наш народ.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
