Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Один для мене — десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт. - Одна ластівка весни не робить.
Езоп. - Однаково боязливі і той, хто не хоче вмирати, коли треба, і той, хто хоче померти, коли немає в цьому потреби.
Флавій - Одним з покарань за пасивність в політиці є те, що в кінці всяка сволота приходить до влади.
Платон. - Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Столичний чиновник схожий на гарбуз: росте непомітно, але швидко. (кит.)
- Тисяча лікарів здатна звести зі світу й здорову людину. (кит.)
- У ворона чорні крила, у поміщика — душа. (кит.)
- У хвалькуватого лікаря хороших ліків не буває. (кит.)
- Худий собака — господарю ганьба. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бридкий, як паплюга.
- Бринить, як струна.
- Брови тонкі, як шнурочки.
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменник — це людина, якій писати важче, ніж решті людей.
Томас Манн. - Письменник — це не той, хто багато пише, це той, кого багато читають.
Михайло Генін. - Письменник дорівнює читачеві.
Йосиф Бродський. - Письменник завжди буде в опозиції до політики, доки сама політика буде в опозиції до культури.
Михайло Булгаков. - Письменник зовсім не вважає свою працю засобом. Вона — самоціль; вона такою мірою не є засобом ні для нього, ні для інших, що письменник приносить у жертву її існуванню, коли це потрібно, своє особисте існування.
Карл Маркс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На зміну людським взаємовідносинам прийшли ринкові.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіть якби президентом був небесний ангел, його все одно б недолюблювали за те, що він підозріло безгрішний.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо багатіям ділитися з бідними? Вони краще поділяться з чиновниками, прокурорами, податківцями!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо людині крила, якщо, наприклад, за горілкою вона й без них злітає?!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо нам ціла армія депутатів, міністрів, глав держадміністрацій, якщо все одно країною править купка олігархів? Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, —
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває весільної,
А на журбу зверне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? — гріх, душа жива!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
