Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека. - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека. - Бог в нас самих.
Платон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки мішки чують, поти шанують.
- Як ся гаразд мав, кожний мене добре знав; а як став убогий, не приходять гості у мої пороги.
- Як ся чоловік гаразд має, то і сусід буває.
- Тоді сусід добрий, коли мішок повний.
- Утри мої спрагнені уста, а солодкі я сам собі утру.
— ...а солодкі чорт тебе і просить.
— Не тоді лижи мені губи як солодкі, — тоді мені лижи, як гіркі.
— Лижи мені губоньки, як гіркі; а як солодкі, то я й сам оближу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
- Материне серце, як літнє сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мої очі повні німою відмовою.
Майя Четвертова - Моїй матері довелося перестати брехати про свій вік, позаяк дуже скоро я став старший за неї.
Tripp Evans - Молоді говорять про те, що вони роблять; старі про те, що вони робили; а дурні про те, що їм хотілося б робити.
П’єр БУАСТ - Молоді дивляться вперед, старі — назад, а інші здивовано обертають очима.
NN - Молоді не знають, чого хочуть, але повні рішучості домогтися цього.
Федеріко Фелліні
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Пугачова, Жванецький і Путін настільки геніальні, що після них Росії важко буде стати нормальною країною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Революції тим добрі, що спочатку пожирають ворогів і тільки потім — своїх дітей.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Режисура набагато складніша за дресуру, з огляду на інтелект, підступництво й непередбачуваність об’єкта впливу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Реклама і жінка — велика сила, поки про них не скажуть правду.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Реклама: Наші курчата прекрасні, як дівчата!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО
"Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Леся УКРАЇНКА
"...Порвалася нескінчена розмова", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
