Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран - Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ - Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто дітей христить, той добра не мислить.
- За дякую, татко мамці не цілує.
- Христос воскрес кумо! — цілуваться нумо!
- Раз кахикнула, трьох панків прикликнула; вдруге кахикнула пятьох приклякнула.
- З голови дівка, а далі не знаю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Твоя жінка, як повітка, а моя, як квітка.
- Темний, як ніч.
- Темно, хоч очі повиколюй.
- Темно, як в погребі під діжкою.
- Теплий, як кожух.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найгірше, що створює земля – невдячну людину.
Авзоній - Найглухіший той, хто не хоче чути.
Аленкар - Найнепереможніша людина – це та, якій не страшно бути дурною.
Василь Ключевський - Найперший обов'язок людини – не бути легкодухим!
Роллан. - Найчастіше людям не так важливо знати собі ціну, як уміти її приховувати.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бюрократ, як і письменник, — це не професiя, а покликання.
Ростислав ДОЦЕНКО - В ешелонах влади не всі вагони літерні — є й причепні «телячі».
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - В історика давався взнаки талант письменника-фантаста.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ. - В кожному чоловіковi живе бунт Адама з цiлими ребрами.
Богдан ЧЕПУРКО - В кому віри нема – надії нема. Надія – бог, а віра – світло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця - Лютий ворог України, Голодна вовчиця!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!.. Правда ваша: Польща впала, Та й вас роздавила! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани, Ясновельможнії гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучше, як батьки ходили. Тарас Шевченко "І мертвим, і живим...", 1845 - Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|