Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За онучу збили бучу.
— ... та й зробили таку бучу.
- Ні з цього, ні з того — бери за лоб один другого.
- За Марка не була сварка, за Мися взялися.
- Зуб за зуб стялися.
— ... затялися.
- Заварив кашу добру.
— Ну так заварив кашу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ніс, як бритва.
- Ніс, як буряк.
- Ніс, як кочерга.
- Ніс, як у дятла.
- Ніс, як черевик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розум досить швидко адаптується до всього, крім суму.
Емілі Дікінсон - Сальвадор Далі спокусив безліч жінок, зокрема, американок, однак ці розбещення звичайно складалися з роздягання їх догола в його апартаментах, смаження пари яєць, розміщенні їх на плечі дами, і, без єдиного слова, вказування на двері.
Бунюель - Самий характерний звук взимку під час війни — музичний дзенькіт крапель, що падають на плоску каску.
Джордж Оруелл - Самотність не можна вилікувати галасливою компанією. Самотність можна вилікувати зіткненням з реальністю.
Ентоні де Мелло - Свіжі щічки, вміло напудрений ніс і добре підфарбовані очі — не найголовніше в мистецтві бути привабливою. Краса залежить від іншого — доброти, розуму і, звичайно, уяви, без якого ефектною жінкою не станеш.
Софі Лорен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У Банановому Маразмадорі злидні, голод, холод. Та головне, що задля створення цих бід не знадобилося жодної війни.
Олександр ПЕРЛЮК - У Банановому Маразмадорі офіційно мафії нема. Тому всі обов’язки мафіозі тут поки що покладено на адмінресурс.
Олександр ПЕРЛЮК - У бізнесі — жодної політики — суцільний кримінал!
Олександр ПЕРЛЮК - У вас відібрали заводи та фабрики — запропонуйте їм забрати ще й землю!
Олександр ПЕРЛЮК - У вільний від служіння народу час вони підраховують — на скільки ж мільйонів вони цей народ обібрали?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги!
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
І тривожно шукаю дороги.
Петро Карманський
"Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
