Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вбився в ріст, як заяць в хвіст.
- Підбічний хлопець (що ще коло боку у мами спить).
- Так, хлопя невеличке.
- Це ще бабин дурник.
- Росте, як з води.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як п'явка впився.
- Як руками одняло.
- Як сонце грає.
- Як у батька за пазухою.
- Як чорт пугою нагнав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зануда: людина, що позбавляє вас самітності, не складаючи вам компанії.
Джан Вінченцо Лавіна - Заняття любов’ю на екрані — найнесексуальніше та найнудніше заняття у світі.
Джоан Коллінз - Запам’ятай, дорогий, що при розлученні я залишу тобі саму надію.
Майя Четвертова - Зараз начебто й розум у ціні, але от лихо — грошей у держави немає.
Клара Новікова - Засовуючи сир у мишоловку, залишіть трохи місця для миші.
Sakі H. H. Munro
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мрія держави — цілком здоровий, заможний громадянин, який завжди вчасно сплачував податки і помер у день виходу на пенсію.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На виборах яку політичну силу не підтримуй, а все одно переможе нечиста сила.
Віктор ІГНАТЕНКО - На відміну від дурня можливості генія не безмежні.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На гарячі лінії дзвонять гарячі голови.
Віктор ІГНАТЕНКО - Навести порядок у державі можна за один день. Тільки дожити до того дня не вистачає зазвичай однієї ночі.
Василь БІЛОУС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся.
Пантелеймон КУЛІШ
"Lago Маggirе", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
