Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не робити ніяких поступок життю є ознака нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ - Не родинні зв’язки створюють друзів, а спільність інтересів.
ДЕМОКРІТ - Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелось шкодувати.
ЕЗОП - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Не слово, а нещастя є вчитель дурнів.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пнеться, як жаба до гусенят.
- Помер багач — нічого з собою не взяв, помер бідняк — нічого після себе не залишив.
- Поорав: перебіг плугом, як голодний пес через воду.
- Попроси, Мартине, хай мати ще каші підкине.
- Постійна біда — лише бідних з’їда.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тихо, хоч мак сій.
- Тихо, як у вусі.
- Тісно, що й києм не протиснеш.
- Тісно, що й курці носом ніде клюнути.
- Тісно, як в мішку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Інвестори, не пхайте свій ніс у наші справи, пхайте гроші!
Анатолій Рас - Деякі розторопні умільці примудряються і на голій правді добре погріти руки.
Олексій Гришанков - Капітал — це частина багатства, який ми жертвуємо, щоб помножити своє багатство.
Алфред Маршалл - Кидай виклик!
Джек Уелч - Коли бізнес перестає бути азартним, він перестає бути успішним.
Володимир Борисов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ланцюги завжди виступають за об’єднання.
Валентин ЧЕМЕРИС - Якщо казка стане дійсністю, кому вона тоді буде потрібна?
Валентин ЧЕМЕРИС - Важко бути Богом, коли немає святості.
Валентин ЧЕМЕРИС - Вдячного слухача можна знайти, лише заговоривши до самого себе.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли оголошують війну палацам, миру не буває і в халупах.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця... Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Леся УКРАЇНКА "З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута. Іван ФРАНКО "Поет мовить", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|