Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон - Суміш істини з вигадкою має на меті підступність, а підступність призводить до смути.
Гуань-Цзи. - Та людина чарівна, коли вона дійсно людина.
Менандр. - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де хатка, там і паніматка.
- Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
- Тільки домів, як у зайця ланів.
– У нього (у вбогого бурлаки) стільки дворів, як у собаки ломів.
- Присягаю зеленому гаю: як гай розівється, то і служба минеться (не хоче служити, у ліс його тягне, на волю).
- Як розвинеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гаряче, як у лазні.
- Гарячий, мов вогонь.
- Гарячий, як окріп.
- Гарячий, як присок.
- Гепнуло, мов довбнею.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Даю автографи. Але ніхто не бере.
Олександр Хургін. - Два найбільші винаходи в історії: книгодрукування, що посадило нас за книги, і телебачення, що відірвало нас від них.
Жорж Елгозі. - Два найкрасивіших слова в англійській мові: "Чек додається".
Дороті Паркер. - Два слова можуть бути нечувано сильними, а чотири слова — вже в чотири рази слабкішими.
Костянтин Паустовський. - Дві ненависні одна одній правди спроможні породити тисячі видів брехні.
Владислав Гжегорчик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Між народом та тими, хто ратує за народ, — мільйони. Ні, не кілометрів. Доларів!
Олександр ПЕРЛЮК - Міцніша за сталь лише горілка!
Олександр ПЕРЛЮК - На всякого депутата знайдеться покупець.
Олександр ПЕРЛЮК - На кого ж іще сподіватися обкраденому народові, як не на тих, хто його обікрав?!
Олександр ПЕРЛЮК - На кого працюють, той і їсть.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
