Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чужу купу віючи, завжди очі запорошиш.
- Чужу хату топить — свої очі сліпить.
- Нагодують колачем, та і в спину рогачем.
- Рік не вік.
- Як маєш бути злим господарем, то волій бути добрим челядником.
– Лучше бути доброю наймичкою, ніж ледачою господинею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не втаїться кохання, як у мішку шило.
- Hе дме, та повна хата диму.
- Не любить правди, як пес мила.
- Не мели, як порожній млин.
- Не минеться, як бабі жнива.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Без суперечок недовго триває кохання.
Овідій. - Те, що так важко сказати, розповість віршами любов.
Овідій. - Все може замінити кохання, йому ж взамін нема нічого і ніде.
Петефі. - Кохання – це жага невідомого, доведена до божевілля.
Петьє. - Те, що приправлене коханням, припаде до смаку будь-кому.
Плавт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Про характер людини варто судити з її поводження із тими, хто нічим не може бути їй корисний, а також із тими, хто не може дати їй здачі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Продаючи пончики, заробляли перші мільйончики.
Віктор ІГНАТЕНКО - Прожитковий мінімум — це науково обґрунтований підрахунок того, що потрібно народові, аби добре жилося владі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Радості не було меж, особливо, коли дізнались, що зарплату начальнику знову підвищили.
Василь ТИТЕЧКО - Раніше борці за справедливість гинули на барикадах, гнили в казематах, а нинішні — потопають у розкошах.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
