Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І рубця сухого на ньому не осталось.
- Нитки сухої на ньому нема.
- Оцей дощ глухий: не йде де просять, а йде де косять; не йде де чорно, а йде де вчора.
— ... не йде де Бог велить і люди просять, а де вчора був.
- Не треба Бога о дощ просити: він буде як станем косити.
- Нехай іде дощ! Наловим риби, буде борщ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обідрав, як Сидорову козу.
- Обідрався, як пеньок осмалений.
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зберігати вірність некоханій людині — значить зраджувати самому собі.
Костянтин Меліхан - Звання і титули придумані для тих, чиї заслуги перед країною беззаперечні, але народу цієї країни невідомі.
Джордж Бернард ШОУ - Звивини мають бути досить прямими, щоб думки не плуталися.
Євген КАЩЕЄВ - Звичайна форма егоїзму, справедливо засуджувана, — нескінченний розвиток людиною теми розмови.
Герберт СПЕНСЕР - Звичайно в людини є дві причини щось зробити. Одна добре звучить, а інша справжня.
J. Pіerpoіnt Morgan
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Естетика ніколи не могла замінити етику, а краса – віру.
Павло МОВЧАН - Література, як і релігія, – це один із шляхів пошуків істини.
Павло МОВЧАН - Культ пращурів – це культ життя.
Павло МОВЧАН - Раб не має права на себе.
Павло МОВЧАН - Перед Словом усі рівні.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І день іде, і ніч іде", 1860 - Якби з ким сісти хліба з'їсти,
Промовить слово, то воно б,
Хоч і як-небудь на сім світі,
А все б таки якось жилось.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби з ким сісти хліба з'їсти...", 1860 - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Хата", 1860 - Не кидай мене,
Моя чарочко!
Не жени мене
Ти, шинкарочко!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Не кидай мене...", 1860 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
