Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа – нувати над тiлами, то ще бiльша – керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Віддай жінку, а сам свисти в сопілку.
- Ти б може тату (Іване, Петре і т.д.) і мед їв, та де ж його взяти!
- Тоді будеш мати, як старий чорт візьметься помірати.
- Дав би на молебен, тай собі потребен.
- Віддай людям жінку, а сам труби в кужівку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Закохався, як чорт у суху вербу.
- Закричав, мов у трубу.
- Закрутив носом, наче тертого хрону понюхав.
- Заливається, як соловейко на калині.
- Заливається, як сорока на гілці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що більше пишеш, то більше можеш написати.
Вільям Гезлітт. - Що більше розжовують, то важче проковтнути.
Данило Рудий. - Що більше ти маєш грошей, то більше знайомих, з якими ніщо тебе не пов'язує, крім грошей.
Теннесі Вільямс. - Що більше читаєш, то менше наслідуєш.
Жуль Ренар. - Що в письменників менше таланту, то важливіший для них сюжет.
Мішель Монтень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо злодій сховається від правосуддя, чи втече він від самого себе ?
Юрій РИБНИКОВ - Бізнесмени для чиновників — золота жила.
Юрій РИБНИКОВ - Кумира створюють, щоб зробити з нього козла від¬пущення.
Юрій РИБНИКОВ - Для нашої еліти — всі двері відкриті.
Юрій РИБНИКОВ - Правду причепурили, — і вона стала красивою брех¬нею.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати
рідного краю на своїй землі?
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі,
На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ
"Соловейко", 1904 - Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей",1905 - О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
