Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь - Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон - Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Красна мова, находить добрі слова.
- Який розум, така й бесіда.
- Мудра голова, не говорить лихі слова.
- З доброї губи, добре і слово.
- Добре — добре і говорить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розкудкудакалась, мов квочка над курчатами.
- Розлетілось, як липове клиння.
- Розлізлися, мов руді миші в полі.
- Розлютився, як жаба на каченята.
- Розмахує руками, як вітряк крилами.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Великі обіцянки зменшують довіру.
Горацій - Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо.
Теодор Рузвельт - Весь секрет бізнесу в тім, щоб знати щось таке, чого не знає більше ніхто.
Аристотель Онасіс - Ви дійсно встаєте на шлях до успіху, коли усвідомлюєте, що невдача — це усього лише об’їзний шлях.
NN - Ви не можете вирішити проблему, поки не визнаєте, що вона у вас є.
Харві Маккей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Прокидайтеся, всі бандити вже перефарбувалися!
Олександр ПЕРЛЮК - Прокурори приходять та відходять, а найрезонансніші справи залишаються нерозкритими.
Олександр ПЕРЛЮК - Пролетарiату нічого втрачати, крім свого апарату.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Пропорційна система — це наше право у владу вибирати гендлярів, щоб вони могли потім нас з наваром продавати.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Простить мучителів... я не відчую в собі сили!
Павло Грабовський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Державна самостійність єсть головна умова існування нації...
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Тільки держава одноплеменного національного змісту може дати своїм членам нічим необмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого гаразду...
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
