Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР - Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Спішить, аж мухи п'яти обсіли.
Англ. - Справжня врода людей полонить, штучна — сміх викликає.
Кит. - Справжня жінка — це шість осіб в одній:
служниця, порадниця, богиня, земля; мати й гетера. Тамільськe - Справжня любов щедра, мов дитина.
Груз. - Сп'янів од вина — протверезишся, сп'янів од жінки — вже тверезим не будеш.
Євр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гаряче, як у лазні.
- Гарячий, мов вогонь.
- Гарячий, як окріп.
- Гарячий, як присок.
- Гепнуло, мов довбнею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Весь світ надірваний по самій середині. А оскільки серце поета — центр світу, то в наш час воно також має в найжалібніший спосіб надірватися. Через моє серце пройшла велика світова тріщина.
Генріх Гейне. - Ви бачите мене володарем Франції, але я б не взявся правити нею й три місяці за вільної преси.
Наполеон І. - Ви гадаєте, цей автор мало чого досяг? Та ж він знизив загальний рівень.
Станіслав Єжи Лец. - Ви говорите про порушення прав людини. Чиїх прав конкретно? Імена, явки, прізвища.
Володимир Путін. - Ви дивитеся, але ви не спостерігаєте, а це велика різниця.
Артур Конан Дойль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають.
Леонід СУХОРУКОВ - Іноді щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.
Леонід СУХОРУКОВ - Як важко насититись щастям і як легко — горем.
Леонід СУХОРУКОВ - Найважче довести те, що всім давно відоме.
Леонід СУХОРУКОВ - Не все, що біля наших ніг, у наших руках.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ "Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ "Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак "Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ "Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом. Твої слова — глибока стежка, якою часом проходить Бог. Женя Васильківська "Поет", 1959
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|