Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нагороди — це цивільне начало, а покарання — це військове начало. Цивільне і військове начало — головне в законі.
Шан ЯН - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
ЦИЦЕРОН - Найбільшої любові заслуговує та людина, яка, будучи наймогутнішою, не навіює страху.
Плутарх - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Найважче — пізнати самого себе, найлегше — давати поради іншим.
Фалес Мілетський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Масти Федя медом, а Федь усе Федьом.
- Матері кожної дитини жаль: бо котрого пальця не вріж — болить, і цей палец вріж — болить, і цього вріж — всі однаково болять: так і в матері діти — усіх однаково жалко.
- Москалеві годи, як трясці, а все бісом дивиться. (Миколаїв).
- Москалики-соколики поз'їдали наші волики, а як вернуться здорові, то поїдять і корови. (Лівобережна Україна).
- Москаль з бісом порадились, та й на лихо понадились.(Бердичів).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозяна.
- Горобина, калина, чорна бузина достигли рано - чекай лютої і сніжної зими.
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щоб навчитися гарно говорити, насамперед треба стати людиною, якій є що сказати.
Іржі Томан - Щоб не діялось, не сприймай це життя всерйоз, як би не було тобі ніколи не вибратися з нього живцем.
Хабард Кін - Щоб оцінити чиюсь якість, треба мати деяку частку цієї якості і в собі самому.
Вільям ШЕКСПІР - Щоб припинити лихослів’я, не звертай уваги.
Бальтасар ҐРАСІАН - Щоб розгорнути прапор, слід піти проти вітру.
Станіслав Єжі ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нові види озброєнь розробляють дурні. Розумні розробляють нові види генетично модифікованих продуктів.
Олександр ПЕРЛЮК - Однією ногою ми вже в Європі! В їхньому клозеті.
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи все працюють та працюють, а народові все мало та мало!
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи та їхні прихвосні вціліли, тому що сміялися з законів.
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи, фальсифікатори до виборів готові!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
