Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
КОНФУЦІЙ - Я ніколи не буваю таким зайнятим, як в часи свого дозвілля.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів – цей шлях найшляхетніший, шлях наслід - Язик – ворог людей і друг диявола та жінок.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Як багато справ вважалося неможливими, поки вони не були здійснені.
Пліній Старший - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вино враже й мовчуну язик розв’яже. (іспанське)
- Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав.
- Хороша пісня, коли б трохи довша!
- Піднімайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести!
- Хоч нема що їсти, аби було з ким сісти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сів, як на льоду.
- Сів, як рак на мілкому.
- Сів, як чиряк на боці.
- Сірий, як вовк.
- Сірий, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Суть закону – любов до людей.
Вільям ШЕКСПІР - Суть справжньої шляхетності — зневага до себе.
Фруд - Суть старості в тому, що ти отримуєш досвід, яким не можеш скористатися.
Станіслав ЛЕМ - Суть усякої вiри в тому, що вона надає життю такий смисл, який не знищується смертю.
Лев ТОЛСТОЙ - Сучасна цивілізація: обмін цінностей на зручності.
Станіслав ЛЕМ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб заплатити за місце в раю, довелося продати душу чорту...
Володимир ВАРНАВСЬКИЙ - Як все-таки вартість квитка віддаляє мистецтво від народу!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якби не нові ворота, куди б тоді дивилися барани?
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Якщо ви разом з’їли пуд солі і нічого не змінилося, значить, вас підвів смак.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо гора народила мишу, то жирний кіт не забариться.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
