Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен. - Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран - Дивіться доброзичливо на все суще, хай кожне ваше слово буде спокійне, привітне, лагідне; хай кожна ваша дія служить виправленню помилки, розвитку добра.
Будда. - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Встаючи і лягаючи буду згадувати.
—... дякувати, (або: Бога за все молити). Не впали б руки, якби що поміг.
- Бог Тройцю любить.
— ... а четверту Богородицю, а пятий Спас.(як просять чогось третього, — найчастіше тої бідної третьої чарки).
- Без Тройці і дім не ставиться.
- Хоч пів дулі, аби тілько під саму пику.
- "Побачу", казав сліпий.
— Казав сліпий "Побачимо"!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пан не любить правди, як пес мила.
- Пани однакові, що в нас, що в Кракові.
- Пані, як опеньок обрубаний.
- Панова ласка, як нічна пастка.
- Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Демократія має свої вади: вона дуже зв’язує руки тим, хто її поважає, а тим, хто не поважає, дозволяє майже все.
Вацлав Гавел - Демократія? Овва! Коли я чую це слово, я хапаюся за своє боа з пір’я! Аллен Гінзберг
- Десять тисяч поетів бачили десять тисяч місяців
Але цей місяць єдиний.
Окіта Содзі - Десь щось неймовірне чекає, щоб стати відомим.
Карл Саган - Деякі люди гуляють під дощем. Інші просто мокнуть.
Боб Ділан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Еліта національна, Хам — безнаціональний.
Роман КОВАЛЬ - Є добряки, які готові прийти на виручку раніше від інкасаторів.
Флоріан БОДНАР - Європеїзм сучасний: дременути в Європу, щоб на батьківщині не впіймали...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Єдині закони, яких іще дотримуються в Україні, — це закони фізики.
Роман КРИКУН - Жаби створили квартет.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
