Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні на воску не зможеш писати, не розгладжуючи те, що було написано, ні в душу вкласти божественні вчення, давнього звичаю не вигнавши.
Діоген - Не кажи мені: "Прадідів мав славних і батьків", – істинний закон велить кожному своїм життям вихвалятися.
Святий Василь - Не може добрим бути від злого батька народжений.
Еврипід - Горе вам, що смієтеся, бо будете ридати і плакати.
Євангеліє - Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити – бо скоро переміниться все.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч сядь, та й плач.
—... та ридай.
- Хоч плач пане, — коса не бере!
- Сохрани мати Божа!
- Крий, Божа мати!
- Боже мій, світе мій!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівчина росте, як квітка в саду.
- Дівчина струнка, як тополя.
- Дівчина, як березонька, сережками завішена.
- Дівчина, як билина, куди вітер подається, туди вона й гнеться.
- Дівчина, як веснянка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Неусвідомлені помилки повторюються.
Борис Парамонов - Ніщо так не заразливо, як омана, підтримувана гучним ім’ям.
Біффон - Один раз оступишся, все життя — кульгавий.
О.В. ІВАНОВ - Помилка стає помилкою, коли народжується як істина.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Помиляйся колективно!
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ще й реформи ці скажені зменшать кількість пенсіонерів.
Валентина БУГРІЙ - Що нам фільми жахів, коли життя на мінімальну пенсію жахливіше.
Григорій КОРКАЧ - Щоб знати, хто чим дихає, треба знати, хто чим видихає.
Віктор ІГНАТЕНКО - Щоб молодість знала, винайшли Інтернет, а щоб старість могла — віагру.
Юрій МЕЛІХОВ - Щоб через жінку не втратити голови, насамперед треба її мати.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І для тих нема там місця,
Що не мають чого їсти,
І тепер там ніде стати
Тим, що хочуть працювати;
І тепер там ніде жити
Тим, що мусять хліб робити!
Василь МОВА
"На степи!", 1883 - Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався.
Але невсипущий, твердий роботяга,
Із рук не пускав ти народного стягу.
Василь МОВА
"Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора!
Гей! Возьмімся всі до діла,
Щоб пропала доля зла!
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Уже пора", 1885
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
