Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
ЕВРІПІД - Чи не внести нам з сьогоднішнього дня нове правило у життя: завжди намагатися бути трішки добрішим, ніж це необхідно?
Румі Джалал ад-дін - Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ - Чим хто значніший, тим менше може собі дозволити; що в пересічній людині вважають дратівливістю, те в людині, що має владу в своїх руках, вважатимуть жорстокістю і тиранством.
Юлій ЦЕЗАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як кущ розівється, то й козак розживеться.
- То не козак, що отаманом не думає бути.
- Бог не без милости, козак не без щастя.
— ... не без долі. - Козак не без долі.
— ... дівка не без щастя. - Козак не без долі, риба не без луски, Бог не без милування, король не без жалування.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Трясеться, як осиковий лист (як осичина).
- Тупа, як ступа.
- Тупа, як товкач у ступі.
- Тупий, як липовий дривітень.
- Тупий, як обух.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Hевже Бог забув про все, що я для нього зробив?
Людовик XІ - Hіхто не став би вас слухати, якби не розраховував сам вставити слівце.
Едгар ХАУ - Hовий Заповіт не скасовує Старого Заповіту для старого ще людства.
Микола БЕРДЯЄВ - А все-таки вона крутиться! — говорив він про дружину.
Е. Мишнаєвский - А вчити дружині не дозволяю, ні панувати над чоловіком, а бути в безмовності. Тому що спочатку створений Адам, а потім Єва. І не Адам спокушений, а дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Начетверо розкопана.
Розрита могила. Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила" - Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине. Тарас ШЕВЧЕНКО "До Основ'яненка" - Не вмирає душа наша.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ" - Не вмре, не загине.
Тарас ШЕВЧЕНКО "До Основ'яненка" - Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Заповіт"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави. Олександр ОЛЕСЬ "Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр ОЛЕСЬ "Нехай обдурений я сном...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|