Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки одне благо — знання, і тільки одне зло — неуцтво.
СОКРАТ - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Того, хто не задумується про далекі труднощі, неодмінно чекають близькі неприємності.
КОНФУЦІЙ - Тож живіть мудро – прагніть до задоволення.
ЕПІКУР - Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Очерет осока, чорні брови в козака.
- Танцювала Романиха з Романом, загубила штири гроші з гаманом.
- Танцювала Пендюриха з Пендюром, загубила калиточку з тютюном: буде тобі Пендюрихо лихо, загубила калиточку тихо (часто приспівують дітям до танців, або гуцаючи).
- Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком: сюди смик, туди смик, — відчипися мій гаплик.
- Якби таки або так, або сяк, як би таки запорожський козак!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуде, як гудок.
- Гуде, як у бочці.
- Гуде, як у п'яного в голові.
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
- Гудуть, як бджоли у вулику.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Смішне завдає честі більший збиток, ніж саме безчестя.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старі дурні дурніші за молодих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старі люди так люблять давати гарні поради тому, що вони вже не можуть подавати поганих прикладів.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старість – от де справжнє пекло для жінок.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Суворість вдачі у жінок – це білила і рум'яна, якими вони відтіняють свою красу.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хіба коли правда оголошувала себе фальшем і брехнею?
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Неплідному дереву в огні мук згоряти.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Одкрийте сердечні очі ваші і пізнайте самих себе, пізнайте родителя і родительку ваших, усвідомте, в чиїм і в якім домі ви народилися.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Хто жив довго та пусто, не давши нічого,
Для добра прожив мало, лиш був дуже много. Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Синівською безбожністю є до батьків непоштивість.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих... Олександр ОЛЕСЬ "Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й ґуля... Володимир СОСЮРА "Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|