Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рече Господь:"Усяк, хто себе підносить, упокориться, а смиренний піднесеться".
Євангеліє - Блажен муж, що життя має високе, а розум сумирний.
Нил - Значно краще підкоритись законові і князю, мудрішому за тебе.
Ісократ - Наскільки душа ліпша за тіло, настільки душевний лікар ліпший тілесного.
Ниський - Хай буде тобі віра початком божественних слів, віра, а не мудрість напоказ і дискусії, віра, яка вища від словесних хитрощів – та, що веде за собою душу до сприйняття слів, віра, не геометричними вправами народжена, а духовним і божественним.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кого щастя не мине, той і в личаках танцювати піде.
- Кожен дідько в свою дудку грає.
- Кожен дубок хвалить свій чубок.
- Кожне сільце має своє слівце
- Коли в голові січка — кожне слово калічка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Цвірінчить, як горобець.
- Цвіте, як калина.
- Цвіте, як квітка.
- Цвіте, як маківка.
- Цвіте, як рожа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одні хотіли б розуміти те, у що вірять, а інші — повірити в те, що розуміють.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - От буде смішно, якщо не встигнуть знищити світ перед його кінцем.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - П’єдестали ще можуть знадобитися.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Письменник, який не заглиблюється, завжди утримується на поверхні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Пише про ніщо, не виключаючи й себе.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Праця створила не тільки людину, але й службу зайнятості.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Приватна власність з краденого особливо священна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Прикрі дрібниці нестерпного життя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Про чужі недоліки ми завжди невисокої думки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Разом нас багато. А порізно ще більше.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
