Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.
Євангеліє від св. Луки - Вiдiйдiть вiд мене всi, хто чинить неправду!
Євангеліє від св. Луки - Хто вiрний у найменшому, - i в великому вiрний; i хто несправедливий у найменшому, - i в великому несправедливий.
Євангеліє від св. Луки - Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, анiж щоб спокусив вiн одного з малих цих!
Євангеліє від св. Луки - Неможливе людям - можливе для Бога.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Довг довгий, а прийде час, що стане короткий.
- Душно, як два правять, а третьому нічого дати.
- Загряз в довги по самі вуха.
- Мій батько нікому не винен!
- У того позичить, а тому віддасть.
– Сорочку викупив, а жупан заставив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Співає, як муха в глечику.
- Співає, як півень на току.
- Співає, як порося в тину.
- Співає, як порося під лавкою.
- Співає, як пташка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жорстокість старих вигострює зуби молодим. Жорстокість молодих перетворює старих на крокодилів.
Бруно Ферреро - Жорстокість, як і будь-який інший порок, не потребує причини. Жорстокості потрібна тільки можливість.
Джордж Еліот - З винаходом радіо очікувалося наступ загального щастя. І ось радіо є, а щастя чомусь немає.
Ілля Ільф - З людством все в порядку. Просто 99% людей нудні ідіоти.
Славой Жижек - З того, що ви ображені, ще не випливає, що ви праві.
Рікі Джервейс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що для жінки — зрада, для чоловіка — дегустація.
Юрій РИБНИКОВ - Скільки різних людей думає про однакові розваги.
Юрій РИБНИКОВ - Коли зривають плоди спокуси, то забувають про квіти життя.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки в руках віртуоза жінка може звучати як скрипка.
Юрій РИБНИКОВ - Після медового місяця крила кохання склали у шафу.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
