Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Не застосовуй гармати щоб вбити комара”.
КОНФУЦІЙ - Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто боїться тебе.
ЦИЦЕРОН - Не намагайся знати все, інакше будеш невігласом в усьому.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Умирати збирайся, а хліба держися.
- Умирати збирайся, а хліб сій.
- Надія в Бозі, коли хліб в стозі.
- Як жито в оборозі, то надія в Бозі.
- Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться; а як в стодолі не
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
- Як почав орать, то в сопілку не грать.
- Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Викладіть свою справу адвокатові чесно і ясно; заплутати її він зуміє і сам.
Алессандро Мандзоні - Виявити мудрість у чужих справах куди легше, ніж у своїх власних.
Франсуа де Ларошфуко - Від нас самих залежить, і здобувати багатство, і пускати його в хід, не служачи при цьому порокові.
Франсуа де Ларошфуко - Влада і бізнес — це сіамські близнюки з загальними внутрішніми органами.
Валентин Доміль - Воля — думка, що переходить у справу.
С. Сегр
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Старість – це коли на дереві пізнання вже не ростуть плоди спокуси.
Юрій РИБНИКОВ - Чи потрібна глибина широким натурам?
Юрій РИБНИКОВ - Не забувайте про тих, хто пам’ятає про вас.
Юрій РИБНИКОВ - Стреси починаються з будильника.
Юрій РИБНИКОВ - Каяття – хобі грішника.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода, А що цвіте да без цвіту? Камень росте без коріння, Вода біжить без повода, Папороть цвіте да без цвіту. Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема. Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати, Став Господь милосердний їм помагати, Стало Чорне море утихати; То так то утихло, Ніби не гуляло. "Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! "Дума про Марусю Богуславку" - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свій ум голова. Григорій СКОВОРОДА "Всякому городу нрав і права..."
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|