Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл. - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи, поки до них доведеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи. - Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi.
Марцiал.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В голові, неначе у млині!
- В горілці розум утопив.
- В кого в руках, у того й в устах.
- В лихий час п’ю і квас, а побачу пиво, не пройду мимо.
- В чарці більше людей тоне, як у морі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Оченята, як зірочки.
- Очепилась, як та оса межи очі.
- Очепилась, як хвіст.
- Очерет стояв, наче ліс.
- Очі блакитні, як небо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Свобода слова існувала завжди, просто ціна була різною: за одне і те ж висловлювання в XVI столітті спалювали, в XVIII — відлучали від церкви, у XIX — викликали на дуель, а в XX критикували в газетах.
Роберт Фогель - Секрет наших нещасть у тому, що ми маємо час на роздуми про те, щасливі ми чи ні.
Джордж Бернард Шоу - Секс є однією з дев’яти причин реінкарнації. Решта вісім не мають ніякого значення.
Генрі Міллер - Сенс або взаємовідношення все, що нам відомо, будуть не такими, коли ми дізнаємося більше.
Уільям Блейк - Сенс молитви не в тому, щоб впливати на Бога, але в тому, щоб змінити характер того, хто молиться.
Серен Кьєркегор
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Держава це апарат для осягнення мети нації.
Дмитро ДОНЦОВ - Дехто готовий піти з нами на край світу, щоб зіштовхнути нас звідти.
Борис РЕВЧУН - Дешеві серіали показують по наших телеканалах? Яке життя, такі й серіали!
Віктор ІГНАТЕНКО - Дещо про впливи: вплив і не виплив.
Анатолій ШКЛЯР - Джерело мудрості — досвід, джерело досвіду — дурість.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
