Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН - Несправедливість не завжди пов’язана з якоюсь дією, часто вона виражається саме бездіяльностю.
Марк АВРЕЛІЙ - Нехай буде нашою вищою метою одне: говорити, що відчуваємо, і жити, як говоримо.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вередлива коза – вовку користь.
- Вересень без перевесла.
- Вересень студений, але ситий.
- Верещить, як недорізаний.
- Верзе дурниці старій дівиці про паляниці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Уночі тріщить, а вдень плющить.
- Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
- Як почав орать, то в сопілку не грать.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людині властиво мислити розважливо й чинити нелогічно.
Анатоль Франс. - Людині властиво помилятися, але для нелюдських помилок потрібен комп'ютер.
Поль Ерліх. - Людині властиво помилятися, але ще більш властиво перекладати вину на інших.
Закон Джекобса. - Людині властиво помилятися. Не помиляється лише той, хто захоплюється нами.
Олівер Гассенкамп. - Людині для польоту потрібна сила духу, а не пір'я.
Олександр Ільченко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожна літературна мова пильнує не вживати ялових чужомовних слів, усе замінюючи їх своїми відповідниками.
Іван Огієнко - Хто легковажно вживає чужих ялових слів, той сильно шкодить нормальному розвоєві своєї літературної мови.
Іван Огієнко - Механічний переклад слів чи виразів із чужої мови зветься калька. Не вживайте в вашій мові кальок, бо вони сильно й глибоко занечищують літературну мову.
Іван Огієнко - Мова — то серце народу: гине мова — гине народ.
Іван Огієнко - Найбільша язва кожного недержавного народу, що дошкульно нищить його національне тіло, — то мовне винародовлення його членів.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна...
О, казнь незримої руки!
О, четвертована Вкраїно.
Юрій КЛЕН
"Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК
"Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.
Припонтійським степам породи степового Месію,
Мадонно Диких Піль!
Євген МАЛАНЮК
"Між нарцисами...", 1954 - Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон.
І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш
солоні груди моря — і воно хвилює;
ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль -
і оживають її таємні м'язи -
і на струнких долонях приносиш свіжий місяць.
Женя Васильківська
"Батьківщина", 1959
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
