Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заміж вийти —не новий капелюшок надіти.
Угорськe - Занадто кругле легко котиться.
Япон. - Запитаєш — сором на годину, не спитаєш — сором на життя.
Япон. - Заплакане обличчя бджола жалить.
Япон. - Заради кохання ладні і в лахмітті ходити.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кільця довкола місяця - на сніг.
- Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -
- Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
- Місяць лютий гостро крутий.
- Місяць лютий спитає чи взутий,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вони, журналісти, не любили мене за гроші.
Альфред Кох - Гутенберг зробив усіх читачами. Ксерокс зробив усіх видавцями.
Маршалл Маклюен - Дев’ятнадцяте століття було століттям видавничого крісла; двадцяте – століття психоаналітичної кушетки.
Маршалл Маклюен - Добродії, мені щось сказати. Є які-небудь запитання?
Філ Уотсон - Досвідчений редактор не дочитує до кінця навіть афоризм.
Костянтин Меліхан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Душа – це битий шлях на невідомих дійсності полях.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Велика простота – найвища досконалість.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Небо – людська ціль остання.
Небо – вічний знак питання.
За смерть сильніше лиш кохання.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк;1909–1937) - Хто падає, за ним не тужать...
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
