Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для Русі пиття – веселість, не можемо без того бути.
«Повість минулих літ» - Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Собака як сказиться — з двору біжить, щоб хазяїна не вкусити.
- Сова з місця, а сокіл на місце.
- Спасибі за перехват, піду додому обідати.
- Спасибі тому, хто дає, а не тому, хто обіцяє.
- Спить до обіду, а нарікає на сусіда.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хитрий, як чорт, дурний, як гуска, а упертий, як свиня.
- Хитрить, як лис.
- Хитруєш, як собака за вечерею.
- Хлопець молодий, як барвінок.
- Хлопець слабкий, як дубок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Яке підступництво! Наші незримі душі — ув’язнені, і лише груба плоть бігає зовсім вільно.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Яке щастя — невичерпна здатність любити й вірити! Все, що осяяне любов’ю, непідвладне смерті.
Р. Ролан - Який світильник розуму коптить! Євген КАЩЕЄВ
- Яким би не було ваше здоров’я, його вистачить до кінця життя.
Л. Борисов - Яким є чоловік, багато в чому залежить від дружини.
Эразм Роттердамський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Заздрість тоді буває, коли в одного — манія величі, в іншого — переслідування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Засівайте розумним, добрим, вічним...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Захоплення житла зазвичай розпочинається з охорони родинного вогнища.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Золоте весілля — це коли все життя лаються і б’ються, але не розлучаються.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Зрадники особливо огидні, якщо зраджують «колег»-зрадників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну. Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|