Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад - Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто зразу виграє, той на кінці не має що ставити.
- Іди помаленьку, доженеш і стареньку.
— Помало, то і стару зловимо.
- Не лізь поперед батька в пекло.
— ... нехай батько попереду.
- Хто глибоко оре, той хліба не їсть.
- Хоч не скоро, та здорово.
— Хоч не хутко, аби добре.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В очі, як лис, а за очі, як біс.
- В петрівку день, як рік.
- В полі жито, як лава.
- В хаті, як у вагоні.
- В хаті, як у віночку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Життя коротке, мистецтво вічне, випадкові обставини швидкоплинні, досвід оманний, судження важкі.
Гіппократ - Життя має бути невпинною радістю.
Лев ТОЛСТОЙ - Життя поспішає, якщо ми самі баримося.
Д.А. Гранін - Життя треба приймати таким, яке воно є, а жінок — такими, якими вони прикидаються.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - З віком жінки все більше покладаються на косметику, а чоловіки — на своє почуття гумору.
Джордж Джин НЕЙТАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Перетягувати на себе ковдру може лише той, чиї руки не зайняті затягуванням паска.
Флоріан БОДНАР - Першоквітневий указ: кожному українцю — Межигір’я!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Погода має погану звичку не завжди дотримуватися прогнозу.
Василь МОМОТЮК - Позірні друзі завжди виявлять тактовність і залишать вас наодинці з вашими неприємностями.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Поки з тебе не знімуть останні штани, ти і не допетраєш, що скромність прикрашає людину.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;
у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
