Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель. - Людина людині вовк.
Плавт. - Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій - Людину видає влада.
Піттак
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- жахається, жалкує).
- Боже (Господи, Господи Боже) твоя воля (як багато і т.д.)!
- Щось непевне!
- Мов заморочено! Морока його знає!
- Оце, убий тебе Коцюба!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кусається, як муха в спасівку.
- Кучерявий, як баран.
- Лагідна, як мати рідна.
- Ладять, як собака а кішкою.
- Ламається, як ячний корж.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Психолінгвісти зауважують, що схильність до переробки тексту — риса душевнохворих.
Михайло Гаспаров. - Психологічний вестерн: фільм, у якому ковбой уже розумніший за свого коня.
Андре Гіллуа. - Публіка — дурна.
Александр Поп. - Публіка — єдиний справжній учитель акторського ремесла.
Джордж Скотт. - Публіка — люте страховисько: треба або посадити її на ланцюг, або втікати від неї.
Вольтер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто прийде без своїх ліків, той уже ніколи нікуди не піде.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто просить у жінки руку, той обовязково допроситься.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто проти нас — ті вже з нами.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто тільки не винен у безвідповідальності керівництва!
Олександр ПЕРЛЮК - Хто, як не правоохоронці, доводить, що мафія безсмертна?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
