Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв.
Григорій СКОВОРОДА - Бiльше думай, а тодi вирiшуй. Спiши повiльно!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Непосидющий, як чорт.
- Переїзджа сваха.
- Кинь на собаку, то і тебе вдарить.
- Куди не повернеться, — золоті верби ростуть.
— Де не піде, то все золоті грушки за ним ростуть.
- Ходить, як дідько по пеклі.
— Шибається, як чорт по пеклі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лізе в очі, як оса.
- Лізе назад, як рак.
- Лізе, як кішка.
- Лізе, як муха по соломі.
- Лізе, як сатана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жодне багатство не може перекупити вплив оприлюдненої думки. Жодна влада, жодне правління не може встояти проти всеруйнуючої дії типографського снаряда.
Олександр Пушкін - Жодні міркування не спрямують людину на шлях, якого вона не бажає бачити.
Р. Роллан - Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і удавати це почуття, коли його немає.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Жонаті люди – в більшості це холостяки, в яких якось одного разу здали нерви.
Джордж Ейд - Жорстокість законів стає на заваді їх виконанню.
Шарль де МОНТЕСК’Є
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться вже ніяких фізичних ударів.
Олег ОЛЬЖИЧ - Дух – крига і стихія вогняна.
Олег ОЛЬЖИЧ - Господь багатий нас благословив
Дарами, що нікому не підняти.
Олег ОЛЬЖИЧ - Ідея слави вкороновує українську духовність.
Олег ОЛЬЖИЧ - О Націє, що над добро і над зло,
Над долю, і ласку, і кару...
Олег ОЛЬЖИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одгриміла епоха єдина,
Одшуміли в прапорах вітри.
Як знайти Тебе, Україно,
Серед злоби й нікчемної гри?
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"І на місяці...", 1937 - Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина,
Тихі зорі, ясні води —
Моя Україна.
Володимир СОСЮРА
"Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна...
О, казнь незримої руки!
О, четвертована Вкраїно.
Юрій КЛЕН
"Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК
"Мушу випити...", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
