Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де один грибок, там цілий вінок.
- Добре слово будує, а зле руйнує.
- Добре слово краще за цукор і мед.
- З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.
- За словом в кишеню не полізе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Товчуть його, мов дурного.
- Тонка, мов опеньок засушений.
- Тонка, як тичка.
- Тонка, як тополя.
- Тонкий, як гілляка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найстрашніший вірус завжди сидить перед комп'ютером.
NN - Найсуворіші критики чужих творів — дружини посередностей.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Найталановитіший той пародист, який не має власного стилю.
Цаль Меламед. - Найціннішою з книг письменника була його ощадкнижка.
Лазар Митницький. - Найчастіше в ідеї вражає те, щодо неї дійшов хтось інший.
Данило Рудий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На кожному історичному етапі свої конвоїри.
Валентин ШУЛЬГА - Історичні паралелі, на жаль, перетинаються! Валентин ШУЛЬГА
- В історії очі на потилиці.
Валентин ШУЛЬГА - Руїни ? це звичайні уламки, що претендують на історичну роль.
Валентин ШУЛЬГА - Не чіпайте білих плям на задвірках історії – вони можуть приховувати купи бруду.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить, квітка в розкошах німіє, навіть річка не журчить. Уляна КРАВЧЕНКО "Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина, Що я вас проміняв, прогадав На сирени, на брук, на машини..." Дмитро Фальківський "Та й піду ж я", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|