Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Не бійся змій, страшись жінок.
апостол Павло - Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл. - Не держава — де владикою один.
Софокл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не чини зла, то й не станеш його жертвою. (тур.)
- Плюнеш у небо — попаде в обличчя. (тур.)
- Порадься з гаманцем, а тоді вже лізь торгуватись. (тур.)
- Раз є ніч, буде й день. (тур.)
- Розмовами боргу не віддаси. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Рідка, як кваша.
- Ріже, як коса.
- Річка, як стрічка.
- Робить, наче мокре горить.
- Робить, наче сміється.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У переможця ніхто не запитає, правду він казав чи ні.
Адольф Гітлер. - У письменників, як і в спіритів, темрява сприяє ошуканству.
Жан Ростан. - У поетів є такий звичай — ставши в коло, обпльовувати один одного.
Дмитро Кедрин. - У політиці слово "правда" означає будь-яке твердження, брехливість якого не можна довести.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей. - У практичному житті від генія користі не більше, ніж від телескопу в театрі.
Артур Шопенґавер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита.
Леся УКРАЇНКА - Пекло страшніше горить в нашім краю.
Леся УКРАЇНКА - Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.
Леся УКРАЇНКА - Над всіх старшин найстарша правда.
Леся УКРАЇНКА - Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить, квітка в розкошах німіє, навіть річка не журчить. Уляна КРАВЧЕНКО "Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина, Що я вас проміняв, прогадав На сирени, на брук, на машини..." Дмитро Фальківський "Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|