Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод - Коли ти зробив комусь добро й це добро принесло плоди, навіщо ти, як безрозсудний, домагаєшся ще похвали і нагороди за свою добру справу? Марк АВРЕЛІЙ
- Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій - Корисніш розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості.
Квінтілліан
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ідеш на день, а харчу бери на три дні.
- Іду, іду не свіщу, а найду — не спущу.
- Із своєї печі і дим не гіркий.
- Із собою завжди с про що посперечатися...
- Із сухими дровами і мокрі горять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Здорова, як корова.
- Здоровий, як бик (як хрін).
- Здоровий, як велетень.
- Здоровий, як дуб.
- Здоровий, як лось.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Танки — локомотиви історії.
А. Давидович - Танці — це перпендикулярне вираження горизонтальних бажань.
Джордж Бернард ШОУ - Твердо стійте на своєму небажанні вникати у формули алгебри.
У реальному житті, запевняю вас, ніякої алгебри немає. - Те, про що дійсно говорить порнографія, — це в кінцевому рахунку не секс, а смерть.
Сьюзан Зонтаг - Те, що він віддає перевагу блондинкам, ще не робить його джентльменом.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вихід завше є — було б що виносити!
Олександр ПЕРЛЮК - Влада — з народом! — що хоче, те й робить...
Олександр ПЕРЛЮК - Вставайте, люди, газова труба кличе!
Олександр ПЕРЛЮК - Для парламентарів головне, що вони є, а відсутність парламентаризму вони вже якось переживуть!
Олександр ПЕРЛЮК - Для того влада й підвищує податки, щоб мати кошти на відгороджування від платників податків ще вищими парканами.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
