Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аби що до губи — будуть їсти зуби.
- Аби хліб, а зуби найдуться.
— ... будуть.
- Аби Сули побрязкачі, то будуть і послухачі.
- Дай Боже дитину, а корова буде!
- Аби душа в тілі, а сорочку хоч і воші зїли, то дарма.
— Аби душа в тілі!
— ... держалась.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Моя жіночка, як картиночка.
- Мутить, як під греблею біс.
- Мутить, як той вир.
- М'який, як пампух.
- М'який, як подушна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найжорстокіше поле бою — то власне ліжко, бо три чверті людства помирає у власному ліжку.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Життя деяких людей — як твір бездарного письменника... Прочитаєш до кінця і переконаєшся: краще булo й не читати.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - До початку битви цар може прислухатися до порад кожного, але, оголивши шаблюку, він повинен радитися лише з власним серцем.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Те, що прощають небіжчику, ніколи не можна простити живому.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Їсти хліб легко, але важко їсти чесний хліб.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо у вашу голову нічого не приходить, то переконайтесь у її наявності.
Дмитро ПОПОВИЧ - Якщо цього воза не потягнеш, то нічого й братись.
Дмитро ПОПОВИЧ - Якщо чуєш того, хто мовчить, — отже, навчився читати його думки.
Віктор ІГНАТЕНКО - Легко піднімати свій авторитет, коли маєш руки.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Літа змушують задумуватись про високе... Хоча б про власний артеріальний тиск.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
