Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший - Де немає закону, немає і злочину.
Апостол Павло, Послання до римлян, 4, 15 - Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Я не хочу напасти: нехай той з напасти не вийде, доки житиме.
- Слова шкоди не нагородять.
- Шкода нікому не мила.
- Не так шкода, як не вигода.
- Жаль, — та не вернеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Знає, як свої чоботи.
- Знає, як свої чоботи.
- Знає, як своїх п'ять пальців.
- Знається, як свиня на перці.
- Знайшов, як дома взяв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо факти суперечать моїй теорії, тим гірше для фактів.
Приписують Геґелеві. - Якщо фільм має успіх, це бізнес. Якщо фільм не має успіху, це мистецтво.
Карло Понті. - Якщо хочеш переконатися, що думка нова, виклади її якнайпростіше.
Люк де Вовенарґ. - Якщо хочеш, щоб тебе вважали брехуном, завжди говори правду.
Логан Пірсол Сміт. - Якщо художня література — це висловлювання старих істин у вічно нових формах, то газети — це висловлювання нових істин у формах вічних і незмінних.
Карел Чапек.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- При читанні масовий читач прагне уявити собі, як усе це відбувалося б у дійсності; справжній аматор і цінитель літератури намагається уявити собі, що почував і думав автор речі, творячи її.
Володимир ДЕРЖАВИН - Історія літератури є історія літературних жанрів...
Володимир ДЕРЖАВИН - Пародія – це та гостра зброя, якою естетична свідомість еліти борониться проти надмірного абсурду та свавілля чергової моди.
Володимир ДЕРЖАВИН - Жоден дикун, жоден кубіст не вигадає такого абсурдного й несмачного вбрання на голову, яке здатна спорудити перша-ліпша модистка...
Володимир ДЕРЖАВИН - Професійне завдання критика – порожніми фразами характеризувати змістовний мистецький твір; бо лише отак критик може уприступнити той твір для публіки.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя,
Ненавиджу любов, чуття, —
Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна". 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
