Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо зробити суворими покарання, встановити систему взаємної відповідальності за злочини, то люди не зважаться випробувати на собі силу закону.
Шан ЯН - Якщо комусь таланить, не заздри йому, а порадій з ним разом, і його вдача стане й твоєю.
Езоп - Якщо лежать двоє, то їм тепло; а самому як зігрітися?
Екклесіаст - Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ - Якщо не вивчиш життя, то в ньому немає ніякого сенсу.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На тобі, Данило, що мені не мило.
- На тобі, небоже, що мені негоже.
- На того вина, кого вдома нема.
- На ус мотає.
- На чужій ниві все ліпша пшениця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Повзе, як їжак.
- Повзе, як черепаха.
- Повна, як качан.
- Повна, як маківка.
- Повний, як огірок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Значно приємніше ображати, а потім просити вибачення, ніж бути ображеним і вибачати.
Фрідріх НІЦШЕ - Кожна церква – камінь на могилі Боголюдини: їй неодмінно хочеться, щоб Він не воскрес знову.
Фрідріх НІЦШЕ - Коли вдячність багатьох до одного відкидає всякий сором, виникає слава.
Фрідріх НІЦШЕ - Крім нашої здібності до думок ми володіємо ще і нашою думкою про нашу здатність судити.
Фрідріх НІЦШЕ - Любіть мир, як засіб до нових війн.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Джин задихнувся від смогу — його випустили з пляш¬ки.
Юрій РИБНИКОВ - Коли захисники пасивні, й капітан команди стає напа¬даючим.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб постояти за себе , треба добряче походити.
Юрій РИБНИКОВ - Одна похвала тягне за собою десяток доручень.
Юрій РИБНИКОВ - Працює, як поршень: під тиском.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався.
Але невсипущий, твердий роботяга,
Із рук не пускав ти народного стягу.
Василь МОВА
"Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора!
Гей! Возьмімся всі до діла,
Щоб пропала доля зла!
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину:
Долю робітника без одпочину...
Борис ГРІНЧЕНКО
"У лісі", 1885
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
