Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН - Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод - Коли ти зробив комусь добро й це добро принесло плоди, навіщо ти, як безрозсудний, домагаєшся ще похвали і нагороди за свою добру справу? Марк АВРЕЛІЙ
- Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
- Залізом золото добувають.
- Заманулося печеного льоду.
- Заміж хоч зараз, а робить — хоч прибить.
- Запас біди не чинить і їсти не просить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Багато павутиння - на довгу суху осінь.
- Отава добра - погана озимина.
- Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний.
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
- Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку Ой схилив, схилив Голуб головочку, Та з гори в долиночку, Схилив головочку Згори в долиночку... Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди часто вихваляються злочинними пристрастями, але в заздрості, пристрасті боязкості і соромливості, ніхто не сміє визнаватися.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Заздрість – один з найбільш діючих елементів ненависті.
Оноре де БАЛЬЗАК - Ніщо, крім смерті, не може примирити заздрість з чеснотою.
Френсіс БЕКОН - Ніяка пристрасть не зачаровує людину, як любов або заздрість.
Френсіс БЕКОН - Люди честолюбні більш заздрісні, ніж люди без честолюбства.
АРІСТОТЕЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- […] кожний священник повинен добре знати літературну мову й вимову народу, якому служить.
Іван Огієнко - Святий обов?язок кожного священника — пильно дбати про кращий стан рідної мови своїх вірних […]
Іван Огієнко - Священник, що вживає в родинному житті або в розмові з вірними чужої їм мови, чинить тим непрощенний гріх перед ними й Церквою.
Іван Огієнко - Помітивши священник, що хтось із його духових дітей мовно винародовлюється, мусить всіма доступними йому силами не допустити до того.
Іван Огієнко - Священник мусить добре усвідомити, що мати — то найміцніша твердиня збереження рідної мови, а тому повинен при кожній нагоді, особливо ж на сповіді, нагадувати жінкам про їхні рідномовні обов?язки.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й ґуля... Володимир СОСЮРА "Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|