Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба. Повідомлення можна залишити в гостьовій
книзі .
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Наповнення сайту залежить від наявності вільного часу і відображається
статистикою.
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- День не стоїть (роби скоріше).
- Час не стоїть.
—... а роботи світ.
- Ніч не стоїть, а світло коштує.
- А, грудьми б тобі робило! (лає за нікчемну роботу).
- Витришки ловити,
—...купувати.
– Іде на ярмарок витришки купувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обложився дітьми, як дід онучами.
- Обмазаний, як порося.
- Обмерзла, як грудка.
- Обмок, як вовк, а змерз, як пес.
- Обмокла, як курка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чоловік, який допускає, щоб ним попихала жінка, – не чоловік, і не жінка, а просто – ніщо.
НАПОЛЕОН І - Чоловік, який володіє великими чеснотами і розумом, ніколи не буває потворним.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - До чоловіка треба ставитись, як до пса: не дратувати, вчасно годувати і час від часу випускати погуляти.
- Дружина до тебе наче ланцюгом на все життя припнута. і ви обоє з нею на зразок каторжан. І намагайся йти з нею струнко в ногу ...а не зможеш – ланцюг відчуєш.
Горький - Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми віримо у магію небес, але не віримо в манну небесну.
Іван Драч - Ми всі стаємо святими, коли вже не можемо грішити.
Євген ДУДАР - Ми сильні нашою любов’ю до України.
Микола Міхновський - Мистецтво мільйонів: усі співають лебедину пісню.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мій патріотизм — се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ
"В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
