Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Корисне всяке місце, коли живеш з правдою.
Філон - Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам.
Соломон - Належить суддям ні додавати людинолюбства до законної постанови, ні робити її суворішою, засуджуючи. Бо хто додасть до засудження чи зменшить від милосердя свого, те беззаконне суть.
Малий Демосфен - Як несправедливо вчинив, а потім уперто цього тримаєшся, то подвійну кривду маєш.
Клітарх - Ліпше за правом судити й від засудженого паплюженому бути несправедливо, ніж неправдиво судити та єством справедливості паплюженим бути.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У невдахи навіть диня буває недозрілою.
- У недбалої квочки шуліка — свояк.
- У нероби завжди неврожай.
- У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.
- У нехая торба лихая.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як шкурат на вогні.
- До добра, як до ярма, а до зла, як до меду.
- До нього доходить, як до стіни.
- До тебе говорити, як до того пня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Язик голову береже.
Бальтасар Ґрасіан. - Язик до інфаркту доведе.
Борис Крутієр. - Як би ми не старалися, а мухи влітку будуть.
Ральф Емерсон. - Як блохи, передаються думки від людини до людини, але не всіх кусають.
Станіслав Єжи Лец. - Як важливо до почутого ще й придивитись.
Леонід Сухоруков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Привілеї завойовуються в боротьбі з привелійованими.
Флоріан БОДНАР - Прикрі дрібниці нестерпного життя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Природа відпочиває, коли щука спить, а карась дрімає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Природа прекрасна. На картинах. До живої якось не вирвемось.
Василь МОМОТЮК - Причепився до жінки, як сліпий до тину.
Петро ЛИСОГОРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
