Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Існування означає: родитися, годуватися, рости і зменшуватися, а життя є плодопринесення, яке проросло вiд зерна істини, що царить в серці їх.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА - ...не суди лиця, суди слово...
Григорій СКОВОРОДА - ...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА - Не хапайся за хвіст, поминувши голову.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- То такий коваль, що вміє зробити з заліза пшик.
- То такий, що знайде що їсти.
- То такий, що й каменя не дасть голову провалити.
- То такий, що не дасть і вилами по спині.
- То ще не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тісно, що й києм не протиснеш.
- Тісно, що й курці носом ніде клюнути.
- Тісно, як в мішку.
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Товста, як бодня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Читачеві добре — він сам може обирати письменника.
Курт Тухольський. - Читаючи біографію, пам'ятайте, що правда ніколи не придатна для оприлюднення.
Джордж Бернард Шоу. - Читаючи давніх мудреців, часто знаходиш щось своє.
Вольтер. - Чого ти не можеш зрозуміло висловити, того ти не знаєш; із думкою на устах людини народжуються й слова.
Есайяс Тегнер. - Чого я хочу навчити — так це переходити від прихованого безглуздя до безглуздя відвертого.
Людвіг Вітґенштейн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка завжди знайде, що сказати, навіть коли треба помовчати.
Олександр ПЕРЛЮК - Ілюзія щастя нерідко робить людину справді щасливою.
Олександр ПЕРЛЮК - Вони заведуть вас туди, куди ми їх посилаємо.
Олександр ПЕРЛЮК - Ще ніхто не став святим, не согрішивши.
Олександр ПЕРЛЮК - А де написано, що народ не має права на вимирання?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО "Поза межами можливого", 1900 - Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає; пекло страшніше горить в нашім краю,- чом же в нас Данта немає? Леся УКРАЇНКА "Де тії струни, де голос потужний...", 1902 - Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення: з його могили утворила доля народу пам'ятник — хай згине цар! Леся УКРАЇНКА "Напис в руїні", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|