Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Учись навіть у ворогів.
Овідій. - Хай діла твої будуть такими, якими ти хотів би згадувати їх на схилі літ.
Марк Аврелій - Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У нас вітер хату мете, сонечко хліб пече, вода згори сама ллється — все гаразд ведеться.
- У нас самих свині не їдять.
- У нашої пряхи —дочки: ні одежі, ні сорочки.
- У невдахи навіть диня буває недозрілою.
- У недбалої квочки шуліка — свояк.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тепло, як за лихим паном.
- Ти в цьому розумієш, як ведмідь на зорях.
- Ти мені набрид, як гірка редька.
- Тиняється, як злодій по ярмарку.
- Тиха, як вода в криниці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Що не кобель, то сука.
Аркадій Давидович - Що таке аристократ? Людина, що потрудилася народитися.
П. Бомарше - Що таке коханка? Жінка, біля якої забуваєш те, що знав назубок, іншими словами, всі недоліки її статі.
Нікола Шамфор - Що ти обіцяєш жінці, те ти й маєш.
Аркадій Давидович - Що це: спалах щирості чи блювотина пам’яті?
Кароль Іжиковський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В країні зараз практично лише одна форма власності — награбована.
Олександр ПЕРЛЮК - Важко бути отаманом з такими розбійниками! Володимир ШАМША
- Важко втриматись на плаву тому, хто не вміє плавати.
Флоріан БОДНАР - Важко дожити до понеділка, коли у влади сім п’ятниць на тижні.
Володимир ШАМША - Важко оптимістам — їм на допомогу приходять песимісти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги, Сини російської імперської істерики, Самодержавної нещадної нудьги, Всесвітнє падло і вселюдська гнусь, Здихайте у своїй зачиненій конурі! Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі Вкраїна інша й інша Русь... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник "Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ "Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб. Б. К. А я й досі на знала. М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте. Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|