Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Святого кореня є і гілки святі.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто гудить Бога, хай хвали не жадає.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто йде до Горнього дому, не дбає про дім долішній.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де порядок, там успіх.
- Дерево для скрипки чути ще в лісі.
- Дерево цінується за плодами, як людина за ділами.
- Дереву ліпше зламатися, ніж далі рости криво.
- Де рука, там і розум.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заливається, як циган сироваткою.
- Залишився, як на морі без весла.
- Заліг, як кошеня у грубі.
- Заліз, як муха в патоку.
- Заманулось, як серед літа мерзлого.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скільки відкриттів можна зробити прихованою камерою!
Е. Мишнаєвський. - Скільки відповідей ще чекають на свої запитання.
Борис Крутієр. - Скільки доводиться брехати, доки навчишся говорити правду!
Михайло Генін. - Скільки дурниць говорять люди тільки тому, що бажають сказати щось нове.
Вольтер. - Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
Леонід Сухоруков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Низи не можуть жити по-старому, а верхи не бажають віддавати низам награбоване.
Олександр ПЕРЛЮК - Низи не можуть так жити, а нагорі низам щиро співчувають, проте продовжують з них знущатися.
Олександр ПЕРЛЮК - Низи не можуть так жити? А хто їх питає?!
Олександр ПЕРЛЮК - Нині сухими з води найчастіше виходять жирні коти.
Леонід ЗАБАРА - Ніхто так не зацікавлений у своїй роботі, як злодії, шахраї й кар’єристи.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі,
На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ
"Соловейко", 1904 - Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей",1905 - О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях,
Взад і вперед показую я шлях,
А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО
"Д. Б.", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
