Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто повторює старе і довідується про нове, той може бути вожаком.
КОНФУЦІЙ - Хто приймає рішення, не вислухавши протилежну сторону, чинить несправедливо, хоча б рішення це й було справедливим.
СЕНЕКА - Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст - Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! СОКРАТ
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В чужих руках завше більший шматок.
- В чужій стороні і весна негарна.
- В чужій хаті й тріска б'є.
- Вiд веселого, як i голосного, смiху, все горе втiкає, як той чорт вiд часу, коли зачує пiвня ранком. Смiх найкраща рецепта до здобуття здоров'я...
- Вiдвага, це мистецтво боятися так, щоб нiхто цього не помiтив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Задивився, наче кіт на каганець.
- Задихався, наче воза тягнув.
- Задумався, як собака на човні.
- Зажерливий, як свиня.
- Зажурена, мов у воду опущена.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як тільки ти перестанеш стерегти свою дочку, так негайно ж вона перестане бути моєю.
Марціал - Яка б не була причина, котрій чоловіки зобов’язані жіночим неуцтвом, вони повинні радіти з того, що у жінок, що взяли таку владу над ними, немає хоча б переваги в освіченості.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Яка вже там любов, коли у чоловіка сиве волосся! Дружина його терпить, як ліки, і думає про іншого.
Хітопадеша - Яка ж таки болісна ненависть без взаємності!
Лешек КУМОР - Якби влаштували конкурс брехунів, то перемогти би зміг лише той, хто говорив би правду.
Ілля Ільф
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Рай там, де грішниці.
Олександр ПЕРЛЮК - Раніше хоч у божевільні можна було зустріти нормальну людину.
Олександр ПЕРЛЮК - Реальна картина — це видовисько не для нашого керівництва.
Олександр ПЕРЛЮК - Результат боротьби із самим собою на 90 відсотків залежить від жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Реприватизації не буде — торжество справедливості відміняється.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня - Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
