Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вірую, тому що безглуздо.
Тертулліан - Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Молов батько невіяне, пекла мати несіяне.
- Молодi люди думають, що старi дурнi, а старi люди знають, що молодi дурнi.
- Молодець — не згірш старої баби.
- Молодець проти овець, а проти баранця — і сам вівця.
- Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зима з снігами - літо з хлібами.
- Зима засніжена - літо дощове.
- Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
- Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
- Зимою деньок, як комарів носок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найбільша радість для вчителя, коли похвалять його учня.
Шарлотта Бронте (1816 — 1855, англійська письменниця) - Нам здається недостатнім залишити тіло і душу дітей в такому стані, в якому вони дані природою, — ми піклуємося про їхнє виховання і о6ученіі, щоб хороше стало багато кращим, а погане змінилося і стало хорошим.
Лукіан (125—близько 192, грецький письменник-сатирик) - Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог! Але кожна людина тобі — Великий Учитель!
Кора Антарова (1886—1959, російська співачка, письменниця і теолог) - Педагог — людина, яка краще знає, як виховувати чужих дітей, ніж своїх.
Жюльєн де Фалкенаре (1898-1958, фламандський письменник) - Педагог — це та людина, яка має передати новому поколінню всі цінні накопичення століть і не передати забобонів, вад і хвороб.
Анатолій Луначарський (1875—1933, радянський державний діяч)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- А чи не ввести нам на межі бідності візовий режим? .
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Влада має той народ, на який заслуговує.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У кожного своя правда. Де в кого — навіть не одна.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Скільки жебрацьких торб можна пошити з одного грошового мішка!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Нижчий щабель розвитку ще не застраховує від зайняття вищого щабля влади.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати!
Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками:
Хай не гине наша слава поміж козаками!
Історична пісня - Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде.
Історична пісня - Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
