Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто зробив благодіяння, має мовчати, розповідати про нього слід тому, хто його одержав.
СЕНЕКА - Хто людяний, той дає іншим опору, бажаючи сам її мати, і допомагає їм досягти успіху, бажаючи сам його досягти.
КОНФУЦІЙ - Хто не може зосередиться на собі або захоплюється чимось, той бачачи не побачить, чуючи не почує, куштуючи не розрізнить смаку.
КОНФУЦІЙ - Хто не пам’ятає про колишнє щастя, той — сьогодні вже старий.
ЕПІКУР - Хто повторює старе і довідується про нове, той може бути вожаком.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Всяка неправда гріх.
- Всяка пташка своє гніздо знає.
- Всяка тюлька з себе оселедця корчить.
- Всяке дерево з лісу, та не кожне однакову ціну має.
- Всяке діло здолає терпіння.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980
- Баба, як тур.
- Бавиться, як дитина.
- Багата, як земля.
- Багата, як собака кудлата.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я проклинаю той день, коли взявся за перо. До цього в мене були самі друзі, а тепер тільки вороги.
Жан Жак Руссо. - Я сама себе витягла нагору за бретельки власного бюстгальтера.
Мадонна. - Я став вільнодумцем ще до того, як навчився думати.
Джордж Бернард Шоу. - Я тільки одного разу помилився, коли гадав, що я помилився.
NN - Я тільки чую ритм. І так мені боляче од цієї краси.
Павло Тичина.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найкраща відповідь та, яка припиняє подальші запитання.
Андрій КОВАЛЬ - Страх створює Богів, безстрашність – героїв.
Андрій КОВАЛЬ - Як тільки людина підбирає ключі до таємниць Всесвіту, Бог відразу міняє замки.
Андрій КОВАЛЬ - Отруту для володаря розчиняють у нектарі лестощів.
Андрій КОВАЛЬ - Не можна все виграти, але можна все програти.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна: Як грона винні в неї груди, уста ж, мов келихи вина. Богдан Кравців "Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі, весни розспіваної князь. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці. Смолиста ніч і день смуглявий, немов циганка на лиці. Розсміяні палкі потоки, немов коханці до дівчат, злітають до долин глибоких, що в сивій мряці тихо сплять, і куриться із квітів запах, немов з люльок барвистих дим. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|