Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули. - Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген - Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген - Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сей хомяк побаче! Сам хомяче, а мене і не баче!
- Сліпий не кожен бачить (кажуть на того, що прогледів і т.д.).
- Густо дивиться, а рідко бачить.
- За великим носом нічого не бачить.
- Був у Римі та й папи не бачив.
— У Римі бути і папи не видіти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Корисно, як сліпому дзеркало.
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
- Корова в дорозі, як харч на столі.
- Коса, як праник.
- Коси в тебе, наче мишачі хвостики.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якби ти був іншою людиною, хотів би ти бути своїм другом?
NN - Якщо ворог не здається – його знищують.
Максим Горький - – А що я буду мати, якщо залишуся людиною? – Залишишся людиною.
Аркадій Давидович - "Не існує людини, тому що не існувало першої людини!" – так вважають тварини.
Фрідріх Ніцше - "Час минає!" – звикли ви казати. Час стоїть – минаєте ви.
Талмуд.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як простір немислимий без руху, так поезія немислима без думки.
Василь СИМОНЕНКО - Формалізм починається там, де кінчається думка.
Василь СИМОНЕНКО - Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому.
Василь СИМОНЕНКО - Живе той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
Василь СИМОНЕНКО - На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Василь СИМОНЕНКО Що вподобав, на те й перетворився.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Лебеді", 1928 - Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
