Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бо вже до корiння дерев i сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й у вогонь буде вкинене.
Євангеліє від св. Матвія - У руцi своїй має Вiн вiячку i перечистить свiй тiк; пшеницю свою Вiн збере до засiкiв, а половину попалить ув огнi невгасимому.
Євангеліє від св. Матвія - Не хлiбом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить iз уст Божих.
Євангеліє від св. Матвія - Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Матвія - Блаженнi голоднi та спрагненi правди. Блаженнi чистим серцем.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Казали боги, щоб і ви помогли: воду з річки брали, а їсти не сідали.
- Казалось казання, було побажання, а правда пройшла, як вода крізь пальці.
- Калина — не дубина, дівиця — не глиця.
- Кинь правду у калюжу — вона й там чиста буде.
- Кіндрат – свині брат, кобилі дядько, а собаці сват.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.
- Уночі тріщить, а вдень плющить.
- Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я завжди можу вибрати, але я повинен знати, що навіть у тому випадку, якщо я нічого не вибираю, я тим самим все-таки вибираю.
Жан-Поль Сартр - Я звичайно, зневажаю вітчизну мою з голови до ніг — але мені прикро, якщо іноземець розділяє зі мною це почуття.
Олександр Пушкін - Я не хотів би бути рабом, і не хотів би бути рабовласником. Це виражає моє розуміння демократії.
Авраам Лінкольн (1809-1865), шістнадцятий президент США - Якби не існувало таких точок, в яких сходилися б інтереси всіх, не могло б бути й мови про якесь суспільство.
Жан Жак Руссо (1712-1778), французький філософ - Який зиск міняти правління, якщо люди і звичаї не змінюються.
Буаст
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не все ще той поет великий, чільний,
Хто вірші пише і слова римує...
Іван ФРАНКО - Не все ще той святий, хто богомільний.
Іван ФРАНКО - Радьте, розумні! Рятуйте, могучії!
Іван ФРАНКО - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО - Таж і в бурю не всі човни гинуть...
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється,
Поти серце українське
З панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
