Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрим, благим людям слід довірятись норовом і словом, а не клятвою.
Сократ - Клятву вимушену давай у двох випадках: коли собі велику провину прощаєш чи друга від великої напасті рятуєш.
Сократ - Марнославство – це, коли задля мирської слави чинить або каже.
Святий Василь - Буйство відбирає буття мудрісне.
Святий Василь - Той, хто істину творить, іде до світла, щоб явлені були діла його, бо в Бозі вчинені.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тобою так запоможешся, як кулаком на воду обіпрешся.
- Товчуть дурня в шинку, товчуть і в церкві.
- Тоді взнаєш правду, як рак свисне, а риба заспіває.
- Той же Савка, та на других санках.
- Той, хто знає горе, і комашки не скривдить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Слова, як медок, а від них іде холодок.
- Слово скаже, як снопа зв'яже.
- Слово, як сталь,— ворогам печаль.
- Словом — як листом стеле, ділом — як голками коле.
- Словом — як шовком вишиває, а ділом — як шилом шпигає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лестощі — це словесний хабар.
Дмитро Арсенич. - Летючка народжених повзати.
Віктор Шендерович. - Лихо тих, хто пише швидко, в тому, що вони не можуть писати стисло.
Вальтер Скотт. - Лихо авторові, яким перестали цікавитися плагіатори.
Цаль Меламед. - Лихослів'я — це плітка з нудним відтінком моралі.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Мистецтво має сенс, якщо воно правдивіше за дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Слабка сатира – це наклеп на дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Якщо заповідей і законів не дотримуються, значить, вони гуманні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Усталена думка відгонить болотом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, —
За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі
Моє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця,
голосом плачливим кличе
своє любеє дитя.
Іван ФРАНКО
"Іван Вишенський",
1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
