Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Припинення зла – початок доброчесності.
Ниський - Усяка творима благостиня сенс має, коли постійно твориться, а не коли вже створена є.
Ниський - Ідола образ прикрашає, мужа – діяння.
Дидім - Скільки до доброчесності додаси, стільки віднімеш від насолоди.
Демонакс - Належить закон твердий мати, а справи – світлі. І рівний будеш Богові, як не вчиниш нічого, його не гідного.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не стільки тії браги, скільки тії звяги.
- Не той пиво п’є, хто варить.
- Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого.
- Никає, тиняється, на пляшку складається.
- Нині гойки, завтра зойки та ойки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
- Дурне, як сало без хліба.
- Дурний, аж крутиться.
- Дурний, аж світиться.
- Дурний, мов прибитий мішком.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Геній настільки внутрішньо багатий, що будь-яка тема, будь-яка думка, випадок чи предмет спричиняє в нього невичерпний потік асоціацій.
Костянтин Паустовський. - Геній творить, як природа.
Олексій Лосєв. - Геній той, хто робить і мене геніальним.
Поль Валері. - Генія образити просто — досить назвати його твори талановитими.
Андрій Коваль. - Герої, шукайте своїх прототипів!
Юрій Івакін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не хвилюйтеся, ціни під контролем — тих, хто їх постійно підвищує.
Олександр ПЕРЛЮК - Невже багаті обкрадають бідних, щоб потім з ними поділитися?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Незабаром іти в Європу буде нікому — і так всі туди втечуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Некорисливцям треба платити найбільше, щоб їх не вважали за дурнів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нема де жити, от і сидять у печінках.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вуйку, ми ж одного роду!
З вами я в огонь і в воду! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Все за мід я дать готовий,
Над усе я мід люблю! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Страх не є котяче діло!
І у дірку скочив сміло, І шасть-прасть! В сильце спіймавсь. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями Лисової підійшли. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|