Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кухар на своїй кухні не вчиться. (англ.)
- У науки тільки один ворог — неуцтво. (англ.)
- Якір завжди в морі, та ніколи не навчиться плавати. (англ.)
- Доброму ковадлу молот не страшний. (англ.)
- Спершу справи, а потім забави. (англ.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Подібний, як свиня на коня, тільки шерсть не така.
- Подібний, як сова на яструба.
- Поділились, як брати.
- Пожалів, як вовк порося, від'їв ніжки та й уся.
- Поживився, як пес макогоном.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як тільки не спотворюють себе, щоб бути красивими!
Костянтин Меліхан. - Як часто людям бездарним дозволяють говорити про твори людей обдарованих: "Якби я міг це зробити, я б зробив це краще".
Марія Ебнер-Ешенбах. - Як часто надмір освіченості компенсується браком культури.
Олег Келлер. - Як часто спадають на думку мудрі думки. Шкода, що чужі.
Олександр Климов. - Яка галаслива слава потрібна, щоб заглушити відсутність таланту!
Леонід Леонідов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Для простих людей теж багато чого робиться, аби вони затягнули на собі паски ще тугіше.
Олександр ПЕРЛЮК - Для тих, хто має доступ до державного корита, держава — це святе!
Олександр ПЕРЛЮК - Для того істеблішмент й відгороджується триметровими парканами, щоб народ не побачив, що ж воно таке — європейські цінності.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того й судові органи, щоб жоден крадій-мільйонер не сів за грати.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того, щоб рука мила руку, в них треба щось покласти.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати! Темно й на серденьку стало... Час мені, мабуть, до хати! Василь МОВА "На прогулянках", 1887 - Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, — Отруїли ясні зорі Серденько мені. Леся УКРАЇНКА "Зоряне небо", 1893 - Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Леся УКРАЇНКА "Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні... Зіронька сяє, Та не мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Пролісок", 1894 - Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|