Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА - Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аж у душі похолонуло.
- Так як на мене жаром сипнуло.
- Як деревяна була.
- Аж сорочка пополотніла.
— Так злякалась, що аж сорочка полотном стала.
- Так я й отетеріла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- П'яний, як швець.
- П'яному світ, як банька, а люди, як мухи.
- Рад бідняк пану, як сирота трясці.
- Рада, як сирота трясці.
- Рада, як сирота хворобі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гірше ніж твердість сердця може бути лише м'якість мізків.
Теодор Делавер Франклін РУЗВЕЛЬТ - Глузування часто є ознакою убогості розуму: воно приходить на допомогу, коли бракує вагомих аргументів.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Той, хто здатен все знести, може наважитись на все.
Люк де ВОВЕНАРГ - Голові політичної партії важче задовольнити своїх друзів, ніж боротися зі своїми ворогами.
Чарлз Колтон - Головний підсумок роботи – не успіх, не гроші, а – умиротворення.
Володимир Брюгген
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ні з ким народу не було так добре, як без олігархів.
Василь КРАСНЮК - Ніхто так не пнеться на п'єдестал, як карлики.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Новий гриф на документах: "Цілком прозоро. Тільки для своїх".
Володимир ШАМША - Новим Марксом стане той, хто створить теорію кланової боротьби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ну навіщо олігархові якісь Божі заповіді, коли він навіть закони купляє пакетами?
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення:
з його могили утворила доля народу
пам'ятник — хай згине цар!
Леся УКРАЇНКА
"Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський
"Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
