Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА - Не хапайся за хвіст, поминувши голову.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те невірне, що тобі незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Не вихваляйся твоєю прозорливістю.
Григорій СКОВОРОДА - ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Заманулось!... як серед літа снігу.
- Ти вже Бога гнівиш.
- Журиться, а чого ще треба? хіба лиха.
— Ще лиха треба. - Хоч сорочку застав (як чогось заманеться)!
- Забажалось козаку, зеленого часнику (либонь, дівоцької краси).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівчина, як тінь; ідеш за нею — втікав, від неї ідеш — доганяє.
- Дівчина, як у лузі калина.
- Дівчина, як яблуко наливчате у спасівку.
- Дітей годувати, як складати.
- Діти маленькі, мов пташенята.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Факт — це безстатева істина.
Джебран Халіль Джебран. - Факт — це затверділа думка.
"Закон Мерфі". - Факт — ще не вся правда, він — тільки сировина, з якої треба виплавити, витягти справжню правду мистецтва.
Максим Горький. - Факт для того, щоб бути правдивим, має копіювати вигадку.
Джек Лондон. - Факт завжди дурний.
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи обов’язково жінці, щоб бути легкою на спомин, важити сорок шість кілограмів?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи поділитися радістю з ближнім, чи нехай живе спокійно?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи потрібні пастуху почесті і слава від свого стада?
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Чи пройшла Україна точку неповернення кредитів і депозитів?
Борис РЕВЧУН - Чим би народні депутати не тішилися, аби лиш народ не плакав.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "На вічну пам'ять Котляревському", 1838 - Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|