Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожному — своє.
Цицерон. - Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи. - Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І в своїй хаті не вільно.
- Наробили предки, що — померли від редьки.
- Не дам собі ради!
– Немає з тим ради!
- Як же воно буде? Жінка там, а я тут!
- Оставайся лавка з товаром.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бач, тілом обросло, як кабан вгодований.
- Бачить, як сова світло.
- Бачить, як та сова вночі.
- Без грошей, як без рук.
- Без душі, як без тіла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дивиться, як бюрократ на нову ініціативу.
Віктор КОНЯХІН - Дивляться всі, а бачать одиниці.
Карел Чапек - Дійсна відповідальність буває тільки особистою.
Альбер КАМЮ - Дійсна рівноправність громадян полягає в тому, щоб усі вони однаково були підпорядковані законам.
Ж. Д'аламбер - Дійсний показник цивілізації — не рівень багатства та освіти, не величина міст та врожаю, а людина, яку виховує країна.
Р. Емерсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли ви сідаєте за кермо автомобіля в тверезому стані, ви залізаєте в кишеню даішника.
Роман КРИКУН - Коли душа кричить, а серце плаче, значить — у них різноголосся.
Василь ТИТЕЧКО - Коли історія оголошує антракт, хто тільки не лізе на сцену!
Микола ПАСЬКО - Коли навколо лунає барабанний дріб, шкодуєш, що під рукою немає дробовика.
Флоріан БОДНАР - Коли немає нічого святого, моляться божкам.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
