Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Стережiться фальшивих пророкiв, що приходять до вас ув одежi овечiй, а всерединi - хижi вовки. По їхнiх плодах ви пiзнаєте їх.
Євангеліє від св. Матвія - Не будуйте на пiску. I линула злива, i розлилися рiчки, i буря знялася й на дiм отой кинулася - i вiн упав, i великою була та руїна його.
Євангеліє від св. Матвія - ...Зостав мертвим ховати мерцiв своїх.
Євангеліє від св. Матвія - Лiкаря не потребують здоровi, а слабi.
Євангеліє від св. Матвія - До одежi ж старої нiхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збiжиться вона, i дiрка стане ще гiрша. I не вливають вина молодого в старi бурдюки, а то бурдюки розiрвуться, i вино розiллється; а вливають вино молоде до нових бурдюкiв, - й одне й друге збережене буде.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вміючи, печуть хліб і на камені.
- Восени зорати — наполовину удобрити.
- Всяке дерево з лісу, та не кожне однакову ціну має.
- Всяке діло починай з голови.
- Всяке діло здолає терпіння.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сопе, як ковальський міх.
- Сопе, як у мішку.
- Соромливий, як дівчина.
- Спарився, як на окропі.
- Спить, ніби вбитий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Той, хто задає замудрі запитання, неодмінно отримає замудрі відповіді.
Плутарх. - Той, хто занадто легко визнає помилки, нечасто спроможний виправитися.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Той, хто збрехав, не уявляє собі, в яку складну річ він уплутується; адже йому доведеться вигадувати в сорок разів більше, щоб підтримати ту першу брехню.
Александр Поп. - Той, хто знає одну-єдину правду, змушений часто брехати.
Габрієль Лауб. - Той, хто має уяву, але не має знань, має крила, але не має ніг.
Жозеф Жубер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Краще б дурному не подавати меча, аби собі ганьби не зажити.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Найбільшою шкодою з усіх є лінощі учнів, котрі вагаються взяти на себе труд, рівний справі, якої вони прагнуть.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Холодний стиль – це мертва думка під виглядом багатослівності.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Це ж велика дурість – хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Якщо вади хочуть завжди бути прихованими, то чеснота, навпаки, радіє, коли її бачать.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Пантелеймон КУЛІШ "Люлі-люлі", 1861 - Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока... Плавле-тоне на тій річці Душа одинока. Пантелеймон КУЛІШ "Родина єдина", 1862 - За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю? Ані живу, сиротина, Ані умираю. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Марно вік мій...", 1865 - Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати! Темно й на серденьку стало... Час мені, мабуть, до хати! Василь МОВА "На прогулянках", 1887
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|