Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не привертайте на себе погибель діяннями рук ваших.
Біблія: Премудрість Соломона, - Не радій тому, чого ще немає.
З трактатів Давнього Єгипту. - Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ, давньогрецький філософ (460 р. до н. е. — 370 р. до н. е.) - Не сваріться дорогою.
Біблія: Йосип. - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мов собака ізпідтишка.
- Вліз, як сучка у глечик.
- Гляне — молоко скисне.
- Зігнувсь у три погибелі (від лиха, або прикидається).
- Зашморгом цей дивиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заманулось, як серед літа мерзлого.
- Замерз, як цуцик.
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гордість має бути щитом, а не мечем.
А. Монтерлан - Гордість часто стає перешкодою до справжньої величі.
Мадлен Жанліс - Гордо вмерти треба тоді, коли більше немає можливості гордо жити.
Фрідріх НІЦШЕ - Гордо носили на грудях етикетки з ціною, за яку не можна купити.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Горе — вчитель мудрих.
Джордж БАЙРОН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Грати в кішки-мишки з літературою ще не значить бути дитячим письменником.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Дальтонізм є оригінальним баченням світу.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - На Парнас прагнуть навіть ті, хто дістався Олімпу.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Нарешті на нього зійшло натхнення. І послало його під три чорти.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Від здібного журналіста до поганенького письменника – один крок. І його охоче роблять.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Вони вибудували свій Собор — як естафету духу, як найвищу вежу, що має сторожувати безперервність духу — голос предків і заповіт нащадкам, які не мають права зректися і запродатись чужим богам, не сміють опуститися нижче вираженого в Соборі ідеалу Людини.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Нині кожен, хто це усвідомив, розуміє, що йдеться не про поетизацію вселюдського Собору, а передусім про цілком конкретні втілення його в собі, про вироблення власної індивідуальності як частки власного народу, як надійної опори для культури та духовного життя. І перед кожним — різка альтернатива — бути або сином свого народу, або його лукавим наймитом і мародером.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але пам'ятаймо, що нам історія просто на чолі записала всю обережність, пасивність, перечікування і лінь предків, і кожне нове покоління від колиски розплачується за це своєю долею і честю. І заново визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Ніякою логікою не пояснити нам наших відроджень після поразок і самого факту нашого національного існування: ми живемо в стихійно-ірраціональному, в глибинах, самим корінням, що вічно пробивається паростками і рідко досягає нормального цвітіння.
Євген СВЕРСТЮК
"Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ сміється", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
