Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон - Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов - Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон - Він же казав, що слово – образ є справи.
Солон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Боки нагрієш.
— Ребра нагрієш. — Вгрієшся. - Грай, грай, — будеш плакати!
- Не страшно ні тучі, ні грому.
- Як не дасть Бог смерті, то чорти не візьмуть.
- Оце ж бояться!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Руки, як граблі.
- Руки, як копистки.
- Руки, як у рака клешні.
- Рябий, як гороб'яче яйце.
- Рябий, як зозуля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло Тичина "Десь на дні мого серця…", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Павло Тичина "Не дивися так привітно…", 1918 - Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Ти мене, кохана, проведеш до поля, Я піду – і, може, більше не прийду. Максим Рильський "Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий –
Дощ блакитний, весняний… Хто постелю нам постеле У світлиці запашній? Максим Рильський "На порозі гість веселий…", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже! Ввік я вірна буду, Мій сердечний друже. Уляна Кравченко "Любиш чи не любиш…", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Більше кланів — більше демократії!
Олександр ПЕРЛЮК - Більшість наших мафіозі просто не знають, що вони живуть у правовій державі.
Олександр ПЕРЛЮК - Бог потурбувався про чоловіків і створив жіночі ніжки.
Олександр ПЕРЛЮК - Божий дар — це кара Господня.
Олександр ПЕРЛЮК - Боюся, що якби у нас визначився найгірший ректор, то ним став би найкращий.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? — гріх, душа жива! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|