Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те недiйсне, що недосяжне дитячому розумовi.
Григорій СКОВОРОДА - Тiнь яблунi не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА - Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як старому женитися — то і ніч коротка.
- Старій бабці добре і в шапці. (Жартують, як старе зробить що незвичайне, або не до ладу).
- Старій бабі і на печі невигідно.
- Старе як гнила колода — нікому не потрібне.
- Старий говорить-городить, та на правду виходить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гола, як терменський ліс, де чоловіків бере біс.
- Голе, аж ребра світяться.
- Голий, як бич, а гострий, як меч.
- Голий, як долоня.
- Голий, як кістка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов — головний спосіб втечі від самітності, що мучить більшість чоловіків і жінок протягом майже всього їхнього життя.
Бертран Рассел - Любов — єдине почуття, в якому все істинно і все брехливо; скажи про неї будь-яку безглуздість — і вона виявиться правдою.
Нікола ШАМФОР - Любов — мудрий винахід природи: той, хто любить, з легкістю робить те, що повинен робити.
В. Швебель - Любов — найінтимніше і недоторканне почуття. Бережіть таємниці любові.
В. СУХОМЛИНСЬКИЙ - Любов — не жалібний стогін далекої скрипки, а торжествуючий скрип ліжкових пружин.
Сідні Перлмен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не йдіть до того лікаря, котрий виглядає гірше, ніж ви.
Роман КРИКУН - Не кивай на ранню зиму, якщо забув плоди зібрати.
Юрій БЕРЕЗА - Не кожен "кіт" "козлу" – товариш.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Не кожен несе свій трест.
Флоріан БОДНАР - Не любиш падати — високо не піднімайся.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА
"Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
