Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір - Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант - Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай - Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Всякі гроші хороші, та бережи їх про чорний день, та про лиху годину.
- Держи копійочку про чорний день.
- Копійки люблять, щоб їх числили.
- Люди знайшовши та числять.
- Гріш круглий — розкотиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ніс, як черевик.
- Ніч, хоч в око стрель.
- Ніч, хоч око вийми.
- Ноги, руки, як у рака, а сам рудий, як собака.
- Ноги, як батоги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- В країні посередностей геніальність небезпечна”.
Роберт Інгерсол - В людях не такі смішні ті якості, котрими вони володіють, як ті, на котрі вони вони претендують.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - В межах допомоги слаборозвиненим країнам гроші бідних людей з багатих країн потрапляють до багатих людей бідних країн.
А. Мозер - В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - В нас завжди стане сил перенести горе ближнього.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бережи своє особове ім?я й родове прізвище в повній національній формі, й ніколи не зміняй їх на чужі.
Найменша тут зміна — то вже крок до винародовлення. - Кожний свідомий член народу мусить добре розуміти й ширити головне рідномовне гасло: „Для одного народу — одна літературна мова й вимова, один правопис“.
Іван Огієнко - Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати своєї рідної мови не тільки вдома, але й скрізь, де можливо.
Іван Огієнко - Кожний свідомий громадянин мусить щедро підтримувати свої національні періодичні й неперіодичні видання, даючи тим змогу нормальніш розвиватися.
Іван Огієнко - В справах рідномовної політики свого народу мусить бути серед цілого громадянства за всяких обставин тільки однодушний міцний фронт.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою, Не утечеш за сто морей. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував? Біда біду, говорять, родить, Біда для нас — судьби устав! Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма! Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте, А мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і пить. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|