Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА - Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай нові ноги.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не вечерявши легше, а повечерявши краще.
- Не витріщиш очі — витріщиш калитку.
- Не відкладай роботу на суботу, а любов на старість.
- Не відробиш, то відсидиш.
- Не вір багатому ніколи, бо за його порадою лишишся голий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жовтий, як мертвяк.
- Журба в'ється коло серця, як гаденя.
- Журба точить людину, як іржа залізо.
- Журиться, як кобиляча голова, коли віз переверне.
- З бідою, як з рідною мамою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У війні з талантами ми геніальні.
Аркадій Давидович. - У вільному суспільстві мистецтво — це зброя, а художники — це інженери людських душ.
Джон Кеннеді. - У володіннях брехні помирає фантазія.
Станіслав Єжи Лец. - У всіх висловах точністю доводиться певною мірою жертвувати, щоб забезпечити стислість. Семюель Джонсон.
- У всіх дріб'язкових справах важливий стиль, а не щирість. У всіх серйозних — також.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка стерпить усе, якщо їй все дати.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка тобі зараз покаже, хто з вас правий!
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка у розквіті слабкості.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка, звичайно, може мужчину ненавидіти, але сподобатись йому зобов'язана.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінкам подобаються розумні чоловіки — вони не такі вже й дурні.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була? Взяли мене поламали І в пучечки пов'язали Така доля моя, Гірка доля моя! Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду: А що в світі красно процвітає? — Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами. — Хвались, не хвались, Не ти їх кохала,- Кохали віти буйнії вітри, Буйнії вітри, дрібнії дощі. Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку Ой схилив, схилив Голуб головочку, Та з гори в долиночку, Схилив головочку Згори в долиночку... Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має. Народна пісня - — Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш? — Сухи не боюся, ягід не жалую, Стала та й думаю, Як зацвісти маю. Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|