Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон - Даремна мужність, яка без правди.
Філон - Корисне всяке місце, коли живеш з правдою.
Філон - Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не то гарне, що гарне, але то, що кому подобається.
- Не те, що мете, але те, що зверху йде.
- Не на те козак пе, що є, — а на те, що буде.
– ... а на те, що Бог дасть. - Не той тато, що сплодив, а той що вигодував.
– ... що до розуму довів. - Не той злодій, що украв, а той, що сховав.
– ... що сховати умів.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ганяє, як кота.
- Ганяє, як куций по череді.
- Ганяє, як чорт по болоту.
- Ганяють, як солоного зайця.
- Гарна дівка, як маківка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Є особливо ефективний метод одержання інформації, не використовуваний більшістю менеджерів. Потрібно просто піти туди, де працюють, і подивитися, що там робиться.
Ендрю Гроув - Єдина причина для засмучення — зупинка в особистісному росту.
М. Литвак - Жив я в бідності, умру багатим; а краще б навпаки.
Бенджамін Дізраелі - Життя легше, ніж ви думаєте; потрібно усього лише прийняти неможливе, обходитися без необхідного і виносити нестерпне.
Кетлін Норріс - Забудь години нестатку, але не забувай того, чому вони тебе навчили.
С. Геснер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Помиляється той, хто вказує на помилку ватажка.
Микола ПОЛОТАЙ - Хто крилам заздрить, хто – кігтям.
Микола ПОЛОТАЙ - Головне – осідлати. Поганяти легше.
Микола ПОЛОТАЙ - Копитом до душі не достукаєшся.
Микола ПОЛОТАЙ - Собача вірність – це про собаку. Собачий характер – це про людину.
Микола ПОЛОТАЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Олександр ОЛЕСЬ "Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі, З стражданням на устах і кров'ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадаю, - Горе моє! Микола ВОРОНИЙ "Краю мій рідний!..", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|