Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дій так, як кажеш, а не кажи діяння.
Фотій - Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
Солон - Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон - Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кричить у крик (або: криком кричить).
- Кричить, — на десятій вулиці чути.
- Кричить, як ворона над курчям.
- Кричить, мов чорт з нього шкіру дере.
— Кречить не своїм голосом, якби чорт з нього лико дер.
- Кричить, наче на печінки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Будинок, що розвалюється, ніякими підпірками не втримаєте.
- Була б корівка, буде й дійничка.
- Була б корівка, буде й молочко.
- Була б свинка, буде й щетинка.
- Була б свинка - буде не тільки м'ясо, а й щетинка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніщо так не виявляє відсутність почуття гумору, як сміх.
Олівер Гассенкамп. - Ніщо так не дратує, як переконливі аргументи опонента.
Володимир Черняк. - Ніщо так не заважає бачити, як власний погляд.
Дон-Амінадо. - Ніщо так не заважає природності, як бажання здаватися природним.
Франсуа де Лярошфуко. - Ніщо так не знесилює, як сила уяви.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Різниця між славою і неславою умовна.
Віктор РАДІОНОВ - Патріота п’янить і запах полину, космополіта – лише віскі чи хенессі.
Віктор РАДІОНОВ - Хто критикує опозицію, той – критик, а хто критикує владу, той – критикан.
Віктор РАДІОНОВ - Не відділивши від нації її ворогів, марно сподіватися на консолідацію.
Віктор РАДІОНОВ - Кому необачно гроші позичиш, тому міцного здоров’я зичиш.
Віктор РАДІОНОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
