Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В дорозі пильнуй коня, а вдома жони. (пол.)
- Велика Польща, а машину поставити ніде. (пол.)
- Від прибутку голова не болить. (пол.)
- Віл має довгого язика, а нічого не мовить. (пол.)
- Вола беруть за роги, людину за слова. (пол.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Літає, мов вихор.
- Літає, мов сокіл.
- Літає, мов супутник.
- Літає, як ластівка.
- Літо розгорялось, як сирі дрова в печі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розум, у якому все логічно, подібний клинку, що рухається вперед.
Рабіндранат ТАГОР - Скільки часу потрібно розумному говорити, поки повірять, що він — розумний! Дурному ж варто тільки мовчати, і всі вважають його розумним.
Мойсей Сафір - Справжній розум проявляється у вірності думки і легкості її висловлювання.
Олександр Поп - Старі дурні дурніші молодих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Телеграфний стовп ніколи не зрозуміє принцип дії телеграфу.
Лех Собеський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Шокова терапія цін: волосся вшанувало її вставанням дибки.
Флоріан БОДНАР - Що варті гілки влади, якщо на них нічого не родить?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Що то дятел: настукає, перед тим як з’їсти.
Флоріан БОДНАР - Що у політика в голові — це комерційна таємниця.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб отримати мільйон — спочатку хтось має його для тебе заробити!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний,
Я — овечий патріот!
Думка в мене — розбудити
І з неволі слобонити
Весь овечий наш народ.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ
"До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
