Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Заблукався між трьох дубів,
- Забув віл, коли телям був.
- Заварив кашу, так і їж.
- За все береться, та не все вдається.
- Задер носа й кочергою не дістанеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У селі пан, а у городі бур'ян.
- Убрався у правду, як татарин у зброю.
- Убрався, як марюка.
- Убрався, як муха патоки.
- Убрався, як чорт на утреню.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Те, що ми відчуваємо, коли буваємо закохані, мабуть, є нормальним станом. Закоханість вказує людині, якою вона повинна бути.
Антон ЧЕХОВ - У коханці шукай чого хочеш: розуму, темпераменту, поетичного настрою, вразливості, але з дружиною треба жити все життя, а тому шукай у ній те, на що можна покластися, шукай основу.
М. Сенкевич - У любові безкоштовний тільки місяць.
“Пшекруй” - У любові жінки професіонали, а чоловіка аматори.
Франсуа Трюффо - У любові немає переможців, є потерпілі.
Веселин Георгіев
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- За одного битого два роки дають.
Флоріан БОДНАР - Йде така гризота совiстi, що вiд неї вже мало лишилося.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Ліс рубають — тріски летять. Летять за кордон, перетворюючись по дорозі на валюту, яка лягає на чиїсь особисті рахунки.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Людина – найцінніший капiтал. З неї протягом усього життя здирають проценти.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Ми стали ближче до природи: навіть робота в ліс утекла.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Є вірші — квіти.
Вірші — дуби. Є іграшки — вірші Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є — каторжани. Крізь мури в'язниць, по тернях лихоліть — ідуть, ідуть по етапу століть... Ліна КОСТЕНКО "Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати! Найкращий вірш не ходить на свободі. Ліна КОСТЕНКО "Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Іван Драч "Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|