Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, з нового поняття у головi мандрiвника повинно виникати бажання.
Григорій СКОВОРОДА - Іншого шляху для нього і вiдмiнного вiд першого простування.
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гiркоту.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Непроханий гість гірше татарина.
- Непрошений гість, гірше татарина.
- Нероба i в піст нігті гризе з голоду.
- Несе чорт гості.
- Нестатки гонять дітей з хатки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В'ється, як барвінок.
- В'ється, як вуж.
- В'ється, як в'юн.
- В'ється, як гадюка.
- В'ється, як хміль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гнівайся на ваду, а не на людину.
Еразм Роттердамський - Головна вада капіталізму — нерівний розподіл благ; головна перевага соціалізму — рівний розподіл злиднів.
Уінстон ЧЕРЧІЛЛЬ - Горе – найстійкіше з усіх наших почуттів.
Оноре де БАЛЬЗАК - Немає на світі такого горя, що не змогла б зцілити юність.
Ірвінг Вашингтон - Гіркий чужий хліб і важкі сходи чужого ґанку.
Алігьєрі Данте
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усі дієти про те, як схуднути. І хоча б одна — як потовстішати.
Віктор ІГНАТЕНКО - Усю владу Черновецьким і чернівецьким!
Борис РЕВЧУН - Фабрики — робітникам, землю — селянам! А банки ставитимуть у лікарні.
Віктор ІГНАТЕНКО - Філософ плаче, дивлячись на людей, а жінка ридає, думаючи про себе. .
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Фортуна не так усміхається нам, як насміхається з нас.
Іван ТОКАРЧУК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала. Ой хоть пропали славні запорожці, та не пропала їх слава. Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти. Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від кошового вісти. Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем. Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати! Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками: Хай не гине наша слава поміж козаками! Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|