Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт - Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт - Велика доля — велике рабство.
Сенека Старший - Велике мистецтво прищеплювати людям прекрасні ідеї, що вчать жертвувати
- Великому призначені й великі іспити.
ЕВРІПІД
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дитина каже, що бита, а не каже за що.
- Гору хвали, а низ ори.
- У нелюбої куми, не смачні і пироги.
- Добрий жнець не питається, чи широкий загінець.
- Добре ковадло не боїться молота.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Змилувався, як вовк над поросям.
- Змішав, як горох з капустою.
- Змішались, як у бразі гуща.
- Знає все, як старий.
- Знає, як свої чоботи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я стала феміністкою, щоб не стати мазохісткою.
Саллі Кемптон - Якщо в жінки ти будеш, насамперед, шукати душу, то в деяких неодмінно знайдеш і тіло.
Юзеф Мацеєвський - Якщо жінка стане товаришем, цілком можливо, що їй по-товариському дадуть коліном під зад.
Гілберт Кіт Честертон - Будь-яке життя, зосереджене на грошах, є смерть. Відродження — у безкорисливості.
Альбер КАМЮ - Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше.
Еміль Золя.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Важко бути отаманом з такими розбійниками!
Володимир ШАМША - Важко втриматись на плаву тому, хто не вміє плавати.
Флоріан БОДНАР - Важко говорити правду, якщо не знаєш – яку.
Володимир ШАМША - Важко продиратися вiд послуху до поступу.
Ростислав ДОЦЕНКО - Важко рубати вікно в Європу, живучи в землянці.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі, весни розспіваної князь. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці. Смолиста ніч і день смуглявий, немов циганка на лиці. Розсміяні палкі потоки, немов коханці до дівчат, злітають до долин глибоких, що в сивій мряці тихо сплять, і куриться із квітів запах, немов з люльок барвистих дим. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про ключі від кохання", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|