Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти можеш збирати з нас податки двічі в рік, ти можеш дати нам і два рази літо та два рази осінь.
Плутарх. - Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Знання – настiльки дорогоцiнна рiч, що їх не соромно добувати з будь-якого джерела.
Фома Аквiнський - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж. - Людина може припуститися помилки. Визнання її робить людину шляхетнішою. Але вдвічі стає вона шляхетнішою, коли виправить помилку.
Навої
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема!
- Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім що діло робить.
- Не то воші, що в кальоші, а то що в онучі.
– ... тай бий ідучи.
- Не той кінь, що в болото увезе, а той, що з болота вивезе.
- Не то біда, що не пється вода, а то біда, – що пється вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сказав, як у дзвін ударив.
- Сказав, як у око вліпив.
- Сказала, як ножем у серце вдарила.
- Скалить зуби, як собака.
- Скалиться, як собака на висівки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що переварили вчителя, тим харчуються учні.
Карл Краус (1874—1936, австрійський письменник) - Щоб бути хорошим викладачем, необхідно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш.
Василь Ключевський (1841 — 1911, російський історик) - Викладачам слово дане не для того, щоб присипляти свою думку, а для того, щоб будити чужу.
Василь Ключевський (1841 — 1911, російський історик) - Щоб виховувати іншого, ми повинні виховати насамперед себе.
Микола Гоголь (1809—1852) - Я торкаюся до майбутнього. Я вчу.
Кріста Маколіфф (1948—1986, американська вчителька і астронавт)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Єсть тільки довічна боротьба за власне “я” і “Я” моєї раси…
Юрій ЛИПА - Слинна перспектива – “з ворогом по правді жить”
Юрій ЛИПА - Ім’я будуччини – чин, хто спинився – той служить тьмі, хто в поході – звитяжить він.
Юрій ЛИПА - А що ж є більше понад віру?
Юрій ЛИПА - Пам’ятай, коли треба, шапку здійми, коли треба, дукатом дзенькни, а коли, то й на шаблю гостру зоприся.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
