Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід. - Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як гукають, так і відгукуються.
— Як кличуть, так і відзиваються.
— Як в лісі гукнеш, так і відгукнеться.
- Як стукне, так і гукне.
- Як Рябка годують, так Рябко і гавкає.
- Як дуди (або: кобзи) настроюють, так дуди грають.
- Як пішла пішком, так і прийшла з порожнім мішком.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Міцний, як камінь.
- Міцний, як криця.
- Міцний, як мур.
- Міцний, як скеля.
- Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скільки чоловіки випили горілки, стільки дружини і діти пролили сліз.
Семашко - Чоловік, який допускає, щоб ним попихала жінка, – не чоловік, і не жінка, а просто – ніщо.
НАПОЛЕОН І - Чоловік, який володіє великими чеснотами і розумом, ніколи не буває потворним.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - До чоловіка треба ставитись, як до пса: не дратувати, вчасно годувати і час від часу випускати погуляти.
- Дружина до тебе наче ланцюгом на все життя припнута. і ви обоє з нею на зразок каторжан. І намагайся йти з нею струнко в ногу ...а не зможеш – ланцюг відчуєш.
Горький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Деякі політики тільки вдають з себе політиків, а так вони непогані люди.
Володимир ЧЕРНЯК - Депутат довго перебуває під враженням, яке він справив своїм виступом.
Володимир ЧЕРНЯК - Політична позиція – найнезручніша з поз.
Володимир ЧЕРНЯК - Свобода слова – це обличчя демократії у його найнепривабливішому вигляді.
Володимир ЧЕРНЯК - Прес влади існує там, де немає влади преси.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
