Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
- Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
Плутарх - Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
Плутарх - Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мало зі шкіри не вискочив, так хотів пити.
- Здорові пили!
- Здоров пивши, ніс утопивши.
— Здоров пив, ніс утопив, хорошу дівчину полюбив. — ... утопив, раком став і води не дістав. - Доброго здоров'я пивши!
- Здорові були та Богу милі!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голий, як палець.
- Голий, як пень.
- Голий, як пляшка.
- Голий, як турецький святий.
- Голова без розуму, як ліхтар без світла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Наше ледача свідомість вимагає спрощення.
Густав Лебнон - Наших потвор можна продемонструвати. Ви не можете сказати — ось монстри моєї свідомості, тому що тоді вони відразу перетворюються в домашніх тварин.
Жак Дерріда - Не бійся майбутнього і не стався з повагою до минулого. Невдачі лише дають привід почати знову і більш розумно.
Генрі Форд - Не будь чарівником — будь магією.
Леонард Коен - Не варто тримати в своєму будинку нічого, окрім того, що ви вважаєте або корисним, або гарним.
Уільям Морріс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В віках, у царстві людськім, той, власне, панує,
Хто мудро сам собою і серцем керує. Іван ОРНОВСЬКИЙ - На всій землі такої сили не назвати,
Щоб вічності могла би стало дорівняти. Іван ОРНОВСЬКИЙ - Не штука карту світу в ланцюг закувати,
А спробуй свого серця повіддя тримати. Іван ОРНОВСЬКИЙ - У тисячах що років твориться і кріпне,
Зникає у миг ока... Іван ОРНОВСЬКИЙ - Чи ж людська ненадійність вічне щось збудує?..
Іван ОРНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Ой я в чужім краю, як на пожарині, — Ніхто мене не пригорне при лихій годині. Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене, Бездольную, Й безродную, Й безплеменную, На чужій чужині При нещасній моїй хуртовині. "Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь. Григорій СКОВОРОДА "Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько, Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ "Розпука", 1837
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|