Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Побiльше думай і тоді вирiшуй.
Григорій СКОВОРОДА - Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА - Смерть людинi – спокiй.
Григорій СКОВОРОДА - О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
- ...найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Панич — не знав нич, но єдно письмо, тай то му з голови витрясло.
- Пан лупить хлопа, як скопа, а дідько пана, як барана.
- Панська ласка до порога.
- Панство в голові, а воши за комніром.
- Пани б’ються, а мужиків боки болять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тиха, як місяць.
- Тиха, як телиця.
- Тихо, хоч мак сій.
- Тихо, як у вусі.
- Тісно, що й києм не протиснеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Від здібного журналіста до поганенького письменника — один крок. І його охоче роблять.
Андрій Крижанівський. - Від лжесвідчення до белетристики —один крок.
-Амінадо. - Від надмірного вживання слова забруднюються, але відіпрати їх неможливо.
Аграновський. - Від оплесків не глухнуть.
Цаль Мела мед - Від отруєного пера найчастіше гине твір.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мафія дозволила трохи з нею поборотися.
Олександр ПЕРЛЮК - Мене, безсмертного, і могила не виправить.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми завжди все робимо правильно і навіть лікті потім кусаємо, як слід.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми зараз у такому місці, що нас посилати вже нікуди!
Олександр ПЕРЛЮК - Ми клеїли дурня, поки не зясувалося, що ми дурні.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
